Новопетрівське — Енциклопедія Сучасної України

Новопетрівське

НОВОПЕТРІ́ВСЬКЕ – село Миколаївського (до липня 2020 – Новоодеського) району Миколаївської області. Н. знаходиться на лівому березі Південного Бугу (впадає у Дніпровсько-Бузький лиман), неподалік його притоки Сухий Яланець, за 37 км від Миколаєва, 12 км від м. Нова Одеса та 18 км від залізнич. ст. Баловне. Пл. села 4,6 км2. За переписом насел. 2001, у Новопет­рів. сільс. раді проживали 2527 осіб, з них у Н. – 2369, у с. Зайве – 158 осіб; переважно українці. Побл. Н. проходить автомобіл. шлях нац. значення Благовіщенське (Кіровогр. обл.)–Миколаїв. В околицях села виявлено поселення скіф. часу. Тут тривалий період знаходився козац. зимівник. На думку дослідників, Н. виникло у 2-й пол. 18 ст. Від 1775 навколишні землі контролювали козаки Нововербованого полку й арнаут. переселенці. На той час мешканці займалися хліборобством, виноградарством, садівництвом і скотарством. 1785 сформовано Бузький козац. полк (1500 козаків і поселенців), що у наступ. році був поділений на 1-й і 2-й Бузькі козац. полки на чолі з І. Касперовим та П. Скаржинським. Ними керував командувач Бузького єгер. корпусу М. Кутузов, штаб якого містився у Н. 1786 освячено Микол. церкву, що у 20 ст. була значно пошкоджена. Від поч. 19 ст. – козац. станиця. 1817 козаки були переведені у ранг військ. поселенців, а побузькі станиці увійшли до складу 1-го і 2-го полків Бузької улан. дивізії. Від 2-ї пол. 1850-х рр. – село Херсон. пов. Херсон. губ. Належало до Гур'їв. волості, що 1923 увійшла до Новоодес. р-ну. 1886 були 423 двори, мешкали 2495 осіб. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1920–21 – у складі Микол., 1921–25 – Одес. губ.; 1923–30 – Микол. округи; 1932–37 – Одес., від 1937 – Микол. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від 15 серпня 1941 до 28 березня 1944 – під нім. окупацією. Нацисти вбили 8 осіб. На фронтах 2-ї світ. вій­ни воювали 830 воїнів-земляків, з них 238 були вбиті (встановлено пам'ятник). Побл. села загинув льотчик, Герой Рад. Союзу О. Амосов. У 2-й пол. 20 ст. тут створ. потуж. агропром. садівничий комплекс. За значні досягнення у с.-г. вироб-ві стали Героями Соц. Праці тракторист Г. Лисенко та його помічник І. Балануца, ланкові-бавовнярі Н. Лисенко, М. Понурко, О. Вербецька, Т. Качан, Т. Балакан. 1983 відкрито оздоров. табір «Прибужанка». У Н. – заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. На пн.-зх. околиці – лісовий масив (720,4 га, переважає сосна звичайна), насаджений у серед. 1960-х рр. для того, щоб припинити наступ пісків на село. Об'єкти природно-заповід. фонду місц. значення: гідрол. па­м'ятка природи Джерело (охороняють від 1972) та ландшафт. заказник Новопетрівські плавні (200 га, від 1993). Серед видат. уродженців – художник М. Штомпель.

Н. С. Ревта


Покликання на статтю