Новопсков — Енциклопедія Сучасної України

Новопсков

НОВОПСКО́В – селище міського типу Старобільського (до липня 2020 – Новопсковського) району Луганської області. У жовтні 2015 з Ново­псков. селищ. й Осинів. сільс. (підпорядк. села Ікове, Макартетине, Тев'яшеве, Хворостяне) рад утвор. Новопсков. селищну об'єд­нану територіал. громаду (перша в Україні, 226,04 км2, 12 192 особи, 6 насел. пунктів), до якої у червні 2019 зараховано Заайдарів. сільс. раду, а у червні 2020 – Ганусів. (Пантюхине, Солоне), Донців., Закотнен. (Лисогорівка), Кам'ян. (Степне), Новорозсошан., Пісків. (Булавинівка), Риб'янців. (Писарівка) та Рогів. сільс. ради (нині тер. громади 983,8 км2, мешкають 23 387 осіб, належить 21 насел. пункт, зокрема й села Новорозсош і Осинове). Н. знаходиться у межиріччі Айдара та Ка­м'янки (бас. Сіверського Дінця), за 751 км від Києва, 135 км від Луганська, 91 км від м. Сіверськодонецьк, 38 км від м. Старобільськ і бл. 35 км від укр.-рос. кордону. Пл. 13,9 км2. За переписом насел. 2001, проживали 10 115 осіб (складає 111,6 % до 1989), з них рідною мовою назвали українську 84,4 %, рос. – 15,4 %; станом на 1 січня 2020 – 9554 особи. На околицях Н. досліджено поселення епохи бронзи, курган і 3 могильники з 11-ма курганами. Виник у 1-й пол. 17 ст. під назвою Зака­м'янка (істор. датою утворення прийнято вважати 1638). У 1708 мешканці брали участь у повстанні під проводом К. Булавіна, за що регулярні рос. війська вщент зруйнували поселення. 1732 за наказом Воронез. губерн. канцелярії його відновили козаки Острогоз. полку на чолі з сотником Я. Ємановим. 1796–1835 – у складі Слобід.-Укр., 1835–1920 – Харків. губ.; 1797–1923 – Старобіл. пов. Оскільки тут 1829 розташували сформований у Пскові (нині РФ) кірасир. полк, то За­кам'янку перейменували на Н. 1864 відкрито церк.-парафіял. школу. Тривалий час Н. належав до Осинів. волості (1923 до неї приєднано Пісчан. волость та утвор. Осинів. р-н). 1885 був 421 двір, проживали 2614 осіб. У цей період збирали 3 ярмарки на рік. 1914 кількість мешканців зросла до 4094 осіб. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1920–25 – у складі Донец. губ.; 1923–30, 1933–38 – Старобіл., влітку 1930 – Луган. округ; 1932–38 – Донец., від 1938 – Луган. (до 1958 та 1970–90 – Ворошиловгр.) обл. 1931–2020 – райцентр. 2020 Н. увійшов до складу Старобіл. р-ну. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (померли понад 100 осіб), зазнали сталін. репресій. Від 10 липня 1942 до 23 січня 1943 – під нім. окупацією. Діяло рад. підпілля, за участь у якому нацисти стратили понад 90 осіб. Споруджено меморіал рад. воїнам-визволителям, підпільникам і воїнам-землякам. Є Алея Героїв Рад. Союзу, які народилися у Новопсков. р-ні. 1956 з появою Новопсков. відділення Дирекції споруджуваних газопроводів Н. став стрімко розвиватися. Через Новопсков. вузол за добу почали прокачувати понад 200 млн м3 газу. Від 1957 – смт. За рад. часів працював радгосп з відгодівлі великої рогатої худоби та свиней, а до 2007 – також молокозавод. 2020 створ. прикордонну комендатуру швидкого реагування «Новопсков». Нині Новопсков. пром. майданчик (підпорядк. Сіверськодонец. ліній. вироб. упр. магістрал. газопроводів ТОВ «Оператор газотранспорт. системи України») – один із найбільших вузлів газотранспорт. системи України, через який газ, що поступає з РФ, транспортують на експорт в країни Зх. Європи, в пром. та центр. регіони України, а також постачають споживачам кількох р-нів Луган. обл. У Н. – Новопсков. професій. аграр. ліцей, 2 заг.-осв. і 3 дошкіл. заклади, школа мист-в, ДЮСШ, Будинок дит. і юнац. творчості; Новопсковський краєзнавчий музей, 2 Центри культури та дозвілля, публічна б-ка; лікарня, амбулаторія заг. практики сімей. медицини. Є парк «Айдар». Знач. успіху досягли нар. хор «Слобожани» (кер. – засл. працівник культури України В. Андрущенко), зразк. хор «Сонечко», вокал. ансамблі «Перлина» і «Junior Bo­mond», фольклор. гурт «Оксамит» (усіма керує засл. працівник культури України Н. Шморгун). Друкують г. «Перемога». Потреби вірян забезпечують православна парафія (Всесвят. церква) та громада євангел. християн-баптистів. Охороняють об'єкти природно-заповід. фонду місц. значення: заказники Айдарський (192 га, іхтіол.), Новопсковський (1186 га, лісовий), Донцівський (298,5 га), Кам'янський (515,5 га; обидва – ландшафтні), Крейдяні скелі (97,2 га), Новорозсошанський (135,4 га), пам'ятки природи Осинівська (116 га; усі – ботан.), Осинівські піщаники (5 га, геол.), заповідні урочища Луг (117 га), Огидне (71 га). Діє популяр. у Сх. Україні санаторій «Перлина». Серед видат. уродженців – вчений-агроном М. Драніщев, хімік І. Ковальов; бандуристка, мистецтво­знавець Л. Мандзюк; засл. тренер України з баскетболу В. Брюховецький; Герой Рад. Союзу М. Шморгун. У Н. минули дит. і юнац. роки фахівця у галузі патолог. фізіології В. Шейка.

Літ.: див. Новопсковський район.

Т. С. Червенко

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
Т. С. Червенко . Новопсков // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72493 (дата звернення: 25.10.2021)