Новоселиця село Черкаського району — Енциклопедія Сучасної України

Новоселиця село Черкаського району

НОВОСЕ́ЛИЦЯ – село Черкаського (до липня 2020 – Чигиринського) району Черкаської області. 2020 Новоселиц. сільс. раду (підпорядк. села Полуднівка, Рублівка та Чмирівка) зараховано до складу Чигирин. міської об'єднаної територіал. громади. Н. знаходиться на правому березі р. Тясмин (притока Дніпра), у місці впадіння в неї малої р. Потік (13 км; ін. назви: Полуднівка, Сріблянка), що бере початок на пд.-сх. околиці с. Головківка Медведів. громади (див. Медведівка), також протікає через с. Полуднівка. Неподалік від Н. на Пд. лежать села Рублівка, Чмирівка та Суботів. Відстань до Черкас становить 50 км, до залізнич. ст. Фундукліївка у смт Олександрівка Кіровогр. обл. – 30 км, до м. Чигирин – 20 км. Пл. Н. 2,44 км2. За переписом насел. 2001, проживали 622 особи; нині – 680 осіб; переважно українці. Значну археол. цінність становлять навколишні кургани (зокрема й Харченкова Могила), багатошар. археол. пам'ятка Молюхів Бугор, поселення Загорожа (знайдено матеріали неоліту, епохи бронзи, раннього заліз. віку, 5–7 та 16–17 ст.), Тетянчино (неоліту), Панський Острів (енеоліту, епохи бронзи, раннього заліз. віку), Десятини (3 тис. до н. е., ямної культури), Довгий Острів (доби бронзи), Нечаєв Горб (раннього заліз. віку), Панське (5–7 ст.), городища Полуднівка (11–8 ст. до н. е., чорноліс. культури) та Турецький Вал (раннього заліз. віку). Виявлено артефакти черняхів. і пеньків. культур. Н. як невелику козац. слободу заснував на поч. 17 ст. чигирин. підстароста та сотник М. Хмельницький. Жит. брали участь у Визв. вій­ні, яку розпочав його син Б. Хмельницький; пізніше – в гайдамац. русі та Коліївщині. У 1-й пол. 17 ст. ці землі належали до Корсун. і Чигирин. староств; у 2-й пол. 17 – на поч. 18 ст. з перервами – до Чигирин. полку. Здавна тут почали розвиватися млинарство та різноманітні ремесла, зокрема й ковальство, ткацтво, сукнарство. Про наявність православ. парафії достовірно відомо з істор. джерел 1724. У 1729 збудовано новий дерев'я­ний храм, що 1819 згорів. Після 2-го поділу Польщі 1793 Н. відійшла до Рос. імперії. 1795–96 – у складі Вознесен. намісництва; 1797–1920, 1922–25 – Київ., 1920–22 – Кременчуц. губ.; 1795–1923 – Чигирин. пов. 1808 було 79 дворів, проживали 895 осіб. 1825 зведено кам'яну церкву великомученика Георгія (1939 зруйновано за наказом парт. кер-ва). На поч. 1860-х рр. мешкали 2112 осіб. Кілька десятиліть існувала Новоселиц. волость, яка станом на 1886 складалася з 9-ти поселень, зокрема й Н. (164 двори, 1170 жит.), сіл Івківці (відповідно 269 і 1100; нині Медведів. громади Черкас. р-ну), Полуднівка (111 і 734) та х. Чмирівка (91 і 640). У 1877 місц. селяни брали участь у русі Чигирин. змова, організованому гуртком народників «Таємна дружина». Від кін. 1880-х рр. до 1923 Н. належала до Суботів. волості. 1900 у Н. було 402 двори, проживали 2665 осіб; у с. Івківці – відповідно 350 і 1848; у с. Полуднівка – 205 і 1191; на х. Рублівка – 73 і 144; на х. Чмирівка – 134 і 345. На поч. 20 ст. мешканці займалися переважно хліборобством, дехто – вироб-вом селян. дере­в'яних возів; з 1569 дес. землі селянам належало 1503 дес., церкві – 43 дес., представникам ін. станів – 23 дес. Працювали 12 вітряних млинів. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–27 – у складі Черкас., 1927–30 – Шевченків. округ; 1932–39 – Київ., 1939–54 – Кіровогр., від 1954 – Черкас. обл.; 1923–25 – Головків., 1925–31 – Медведів., 1931–2020 – Чигирин., від 2020 – Черкас. р-нів. 1923 утвор. Новоселиц. сільс. раду. Тоді ж у Н. було 604 двори, проживали 2324 особи; у с. Полуднівка – відповідно 302 і 1211; на х. Рублівка – 105 і 422; на х. Чмирівка – 203 і 906. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від кін. серпня 1941 до 17 грудня 1943 – під нім. окупацією. Діяло підпілля. Чмирівчанин П. Дубовий був ком-ром партизан. загону, що базувався в Холодному Яру. 14 жовт­ня 1943 Н. була частково спалена. Встановлено пам'ятник воїнам-землякам і воїнам-визволителям, які загинули під час 2-ї світ. вій­ни. 2007 у Н. проведено 1-у істор.-краєзн. учнів. конф. «Село Новоселиця: історія і сучасність», учасниками якої також були й черкас. історики (матеріали виступів у тому ж році видано у Черкасах). Пізніше Новоселиц. заг.-осв. школу закрили. Нині працюють с.-г. підпр-ва «Біоагропром», «Світанок» і «Тясмин». Функціонують Будинок культури, б-ка; фельд­шер.-акушер. пункт. У Полуднівці збереглася дерев'яна церква св. Михайла (1905). Серед видат. уродженців Н. – генетик, селекціонер рослин, Герой України В. Моргун, лікар-гігієніст, громад. діяч М. Кудрицький. Вихідцями з Чмирівки є більшов. діяч Наум і його син військовик Іван Дубові, яких 1938 репресували.

Літ.: Похилевичъ Л. И. Сказанія о на­селенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. К., 1864; Списокъ населенныхъ мѣстъ Кіевской губерніи. К., 1900; Гончар Г. М. Заграви над Тясьмином. К., 1978; Нераденко Т. М. Археологія Чигиринщини. Чк., 2012; Щербань М. Крізь вітри тисячоліть // Сільс. вісті. 2012, 27 груд.

А. І. Шушківський

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
А. І. Шушківський . Новоселиця село Черкаського району // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72522 (дата звернення: 24.10.2021)