Новоселиця село в Словаччині — Енциклопедія Сучасної України

Новоселиця село в Словаччині

НОВОСЕ́ЛИЦЯ (Nová Sedlica) – село в окрузі Снина, Словаччина. Знаходиться у долині р. Збуйська (бас. Дунаю) на кордоні з Україною та Польщею. Пл. 32,8 км2. Насел. 259 осіб (2019). Є давнім бойків. селом, 1567 вперше згадане у писем. документах під назвою Розділ. У 17 ст. належало шляхет. родині Чакі, у 18 ст. – Сірмаї, у 19 ст. – Лобковичам. 1715 було 14, 1787 – 57, 1828 – 82 будинки. Діяли млин, лісопилка. 1764 зведено дерев’яну церкву св. Михайла, яку 1971 перенесено у скансен в Гуменному. 1787 проживало 405, 1900 – 510, 1921 – 640 осіб (з них за віросповідан­ням 604 були греко-католиками, 23 – юдеями, 9 – римо-католиками). 1939–44 – окуповане Угорщиною. 1947 з Н. до УРСР виїхало 16 родин. 1965 тут створ. заповідник «Стужиця» (пл. 761,5 га), занесений до списку ЮНЕСКО. Від 1966 діє православна церква Успіння Пресвятої Богородиці.

М. Бураль

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
М. Бураль . Новоселиця село в Словаччині // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72523 (дата звернення: 27.09.2021)