Новосілка село Тернопільського району — Енциклопедія Сучасної України

Новосілка село Тернопільського району

НОВОСІ́ЛКА – село Тернопільського (до липня 2020 – Підгаєцького) району Тернопільської області. 2020 Новосілків. сільс. раду (32,1 км2) зараховано до Підгаєц. міської об'єднаної територіал. громади. Н. знаходиться на лівому березі р. Коропець (притока Дністра), за 7 км від м. Підгайці. За переписом насел. 2001, проживали 1185 осіб; переважно українці. Обстежено поселення давньорус. часу Новосілка І (12–13 ст.). Н. вперше згадується у писем. джерелах 1421. Жит. брали участь у Визв. вій­ні під проводом Б. Хмельницького. Після 1-го поділу Польщі 1772 Н. відійшла до Австрії (від 1867 – Австро-Угорщина). 1785 було 276 дворів. 1920–39 – знову під польс. владою. Тоді ж функціонували осередки «Просвіти», «Сільського господаря», «Сокола», «Рідної школи» та ін. укр. т-в. У вересні 1939 у Н. увійшли рад. війська. Від грудня того ж року – у складі Терноп. обл.; 1940–62, 1991–2020 – Підгаєц., 1962–91 – Бережан., від 2020 – Терноп. р-нів. Жит. зазнали сталін. репресій. Від липня 1941 до березня 1944 – під нім. окупацією. До серед. 1950-х рр. вело збройну боротьбу підпілля ОУН–УПА. Станом на 1947 до Новосілків. сільс. ради належали хутори Бекерів, Ленчівка, Поплави; на 1973 – села Тесарівка та Юстинівка. У Н. – заг.-осв. школа, дитсадок; клуб, б-ка; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. Пам'ятки арх-ри місц. значення: церква Божої Матері (1686), церква Різдва Пресвятої Богородиці (1751) та дзвіниця (поч. 19 ст.), костел і дзвіниця (кін. 19 ст.), церква Введення в храм Пресвятої Діви Марії та дзвіниця (1906), церква св. Миколая (1926), охоронка (будинок колиш. інтернату; поч. 20 ст.). Серед видат. уродженців – церк. і громад.-політ. діяч 19 ст. М. Малиновський; журналіст, історик, громад.-політ. діяч Ю. Бачинсь­кий, громад. діяч І. Басараб; режисер, засл. діяч культури Польщі та мист-в України П. Зозуляк; майстриня худож. вишивки, дизайнер, засл. майстер нар. творчості України О. Мартинова. Деякий час у Н. перебував композитор, хоровий диригент Д. Січинський.

Г. В. Кардаш


Покликання на статтю