Новотитаровська — Енциклопедія Сучасної України

Новотитаровська

НОВОТИ́ТАРОВСЬКА – станиця у Дінському районі Краснодарського краю РФ. Знаходиться на берегах р. Понура, за 20 км від м. Краснодар, 16 км від райцентру. Є адм. центром сільс. поселення, до якого входять станиця Н. (станом на 2010 мешкало 24 754 особи), хутори Карла Маркса (1714) і Осічки (274), с. Примаки (224). Залізнична ст. Титаровка. Засн. 1810 як курінне поселення в Катеринодар. окрузі Чорноморії частиною козаків Титаров. курін. поселення Чорномор. козац. війська, до яких приєдналися переселенці – козаки з Полтав. і Черніг. губ. 1836 зведено дерев'яну Андріїв. церкву. Від 1842 – станиця Таман. округу, від 1860 – у складі Кубан. обл. (від 1870 – Катеринодар. пов., від 1888 – Катеринодар. відділу) та Кубан. козац. війська. У військ.-мобілізац. відношенні належала до Катеринодар. полку Кубан. козац. війська. 1860 у станиці було 800 дворів (понад 5 тис. мешканців), діяло 18 вітряних млинів, 2 маслобійні, 2 шкіряних з-ди; 1917 – 2020 дворів (17 124 особи), 2 парафіял. школи, 1 двокласне і 2 одноклас. міністер. уч-ща. 1906 зведено цегляну Покров. церкву. Юртовий (громад. земел.) наділ складав 28 433 дес. 1934–63 – райцентр. Від 1937 – у складі Краснодар. краю.

Літ.: Михайлов Н. Т. Ставропольская губерния и Кубанская область: (Обзор городов, сел, станиц и хуторов): Справоч. по Ставроп. епархии. Екатеринодар, 1910; Азаренкова А. С., Бондарь И. Ю., Верты­шева Н. С. Основные администра­тивно-территориальные преобразования на Кубани (1793–1985 гг.). Краснодар, 1986.

А. М. Авраменко

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
А. М. Авраменко . Новотитаровська // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72574 (дата звернення: 24.10.2021)