НОВО́ТНИЙ Юліан-Кароль (Nowotny Julian Karol; 20. 02. 1876, м. Новий Торг, нині Малопольс. воєводства, Польща — 06. 12. 1953, м. Краків, Польща) — польський право­знавець. Чоловік Я. Новотнової. Доктор габіліт. з права (1912), професор (1921). Закін. гімназію св. Якова (1894) та юрид. факультет Яґел­лон. університету (1898) в Кракові, навч. у Берлін. університеті (1907). Працював у Кра­йовому суді в Кракові (1900–02, 1908–11); від 1912 — у Львів. університеті: 1918–39 — над­звич. проф. історії філософії права; водночас від 1914 за­ймався адвокат. практикою у Львові, 1940–48 — у Кракові; 1940–52 викладав у Яґел­лон. університеті. Член Кодифікац. комісії Польщі (1919–39), Наук. товариства у Львові, Товариства філософії і права у Берліні, Львів. правн. товариства. Досліджував про­блеми криміналістики. Серед праць — «Prawo рrasowe» (Lwόw, 1917), «Komentarz do Kodeksu postępo­wania karnego» (Warszawa, 1930; спів­­авт.), «Polskie gospodarstwo leśne: struktura prawna i organiza­cyjna» (Kraków, 1951).