Новотний Юліан-Кароль — Енциклопедія Сучасної України

Новотний Юліан-Кароль

НОВО́ТНИЙ Юліан-Кароль (Nowotny Julian Karol; 20. 02. 1876, м. Новий Торг, нині Малопольс. воєводства, Польща – 06. 12. 1953, м. Краків, Польща) – польський правознавець. Чоловік Я. Новотнової. Д-р габіліт. з права (1912), проф. (1921). Закін. г-зію св. Якова (1894) та юрид. ф-т Яґеллон. ун-ту (1898) в Кракові, навч. у Берлін. ун-ті (1907). Працював у Крайовому суді в Кракові (1900–02, 1908–11); від 1912 – у Львів. ун-ті: 1918–39 – надзвич. проф. історії філософії права; водночас від 1914 займався адвокат. практикою у Львові, 1940–48 – у Кракові; 1940–52 викладав у Яґеллон. ун-ті. Чл. Кодифікац. комісії Польщі (1919–39), Наук. т-ва у Львові, Т-ва філософії і права у Берліні, Львів. правн. т-ва. Досліджував проблеми криміналістики. Серед праць – «Prawo рrasowe» (Lwόw, 1917), «Komentarz do Kodeksu postępo­wania karnego» (Warszawa, 1930; спів­авт.), «Polskie gospodarstwo leśne: struktura prawna i organiza­cyjna» (Kraków, 1951).

Літ.: A. Redzik. Wydział prawa Uniwer­sytetu Lwowskiego w latach 1936–1946. Lublin, 2006; ENCYCLOPEDIA. Львівський національний університет імені Івана Франка: В 2 т. Т. 2. Л., 2014.

ДА: Держ. арх. у Львів. обл. Ф. 26, оп. 5, спр. 1381.

А. Редзік, Ю. М. Мороз

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю