Новотроїцьке — Енциклопедія Сучасної України

Новотроїцьке

НОВОТРО́ЇЦЬКЕ – городище роменської культури. Датоване 8–10 ст. Відоме від поч. 20 ст., виявлене на мису правого високого корін. берега р. Псел, побл. с. Новотроїцьке (нині у складі с. Пристайлове Сум. р-ну Сум. обл.). 1948 обстежене, 1952–54 повністю розкопане І. Ляпушкіним. Штучні укріплення відсутні. Досліджено 48 напівземлянк. жител стовпової та зрубної конструкцій з прямокут. глиняними печами, вирізаними в материк. останцях, бл. 100 госп. і вироб. споруд, льохів та ям. Зібрано багату колекцію заліз. знарядь праці (коси, серпи, долота, сокири, тесли тощо), ліпного посуду (горщики, миски) та прикрас з кольор. металів (бронз. й срібні скроневі кільця, підвіски, сережки, браслети, персні, гривни), більшість з яких виявлено у 2-х скарбах.

Літ.: Ляпушкин И. И. Городище Новотроицкое // Мат. и исследования по археологии СССР. Москва; Ленинград, 1958. № 74.

Н. С. Абашина


Покликання на статтю