Новотроїцьке родовище вапняку, доломітизованого вапняку та доломіту

НОВОТРО́ЇЦЬКЕ РОДО́ВИЩЕ ВАПНЯКУ́, ДОЛОМІТИЗО́ВАНОГО ВАПНЯКУ́ ТА ДОЛОМІ́ТУ Знаходиться за 1 км на Пн. Зх. від смт Новотроїцьке Волновас. р-ну Донец. обл. Новотроїц. поклади вапняку та доломітів ві­домі від 1890-х рр. Геол.-розв. роботи проводять від 1926; системат. екс­плуатацію роз­почато 1933. У структур. від­ношен­ні родовище належить до пд.-зх. крила Кальміус-Торецької западини у зоні зчленува­н­ня Приазов. кри­сталіч. масиву з Донец. складча­стою спорудою та приурочене до великої смуги виходів карбонат. порід, що про­стягаються від с. Роз­дольне на Сх., через с. Стила, м. Докучаєвськ (усі нині пере­бувають під контролем сепаратистів Донец. нар. респ.), Новотроїцьке до смт Ольгинка на Зх. Корисні копалини родовища: вапняк звичайний, вапняк флюсовий, вапняк флюсовий доломітизований, доломіт сирий металургійний турней. та нижньої частини візей. ярусів нижнього карбону. Карбонатні породи утворюють пологу монокліналь, нахилену на Пн. Сх. під кутом 7–13°. Під­стилаючими породами є від­клади нижнього карбону, девону та докембрій. кри­сталічні утворе­н­ня. Пере­криваються корисні копалини палеоген-неоген-четвертин­ними від­кладами. Родовище карбонат. сировини складається з ряду блоків, обмежених з усіх боків скидами. Числен­ні дизʼюнктив­ні дис­локації сприяють роз­витку карст. процесів, що приурочені до зон тектон. роз­ломів та повʼя­заних з ними зон по­дрібне­н­ня карбонат. порід. Виділяються поверх­неві та внутр.-формац. карст. утворе­н­ня. Характер. особливістю геол. будови родовища є пере­шарува­н­ня доломітів з вапняками доломітизованими та вапняками звичайними. Породи родовища різноманітні за структур. особливостями, речовин. складом, проявами вторин. процесів, фіз.-мех. властивостями. Горизонти високо­якіс. флюс. карбонат. сировини змінюються шарами нерівномірно доломітизов. вапняків, доломітів із прошарками аргілітів. У деяких горизонтах порода має темний колір за рахунок органіч. та вуглистої речовини. У вапняку звичайному осн. мінерал — кальцит пере­кри­сталізований — цементує органоген. кластич. матеріал — детрит, іноді з домішкою глинистого матеріалу; структура органоген­на та пелітоморфна, рідше кри­сталічно-зерниста. Доломіт пере­важно вапняковистий, встановлено наявність мікрозернистого кальциту; структура кри­сталів зерниста, рідше мозаїчна. У вапняку доломітизованому пере­важає пелітоморф. кальцит, наявні доломіт і органоген. детрит; структура зерниста, рідше мозаїчна. Хім. склад (%): доломіту — СаО — 32–33, MgO — 18, SiO(2) –1,12, R(2)O(3) — 0,99–1,24; вапняку доломітизованого — СаО — 39,14, MgO — 13,27, SiO(2) — 1,24. У вапняках, доломітах і вапняках доломітизованих вторин­на мінералізація пред­ставлена кварцом, піритом, лимонітом, флюоритом, глинистими мінералами. Кремнезем наявний у формі жовен (приурочені до деяких прошарків вапняків) та утворює прожилки кварцу (виповне­н­ня тріщин). Родовище ліцензій. пл. 244,2 га складається з 3-х ділянок: Східна («Мехрудник», 137,3 га), Західна (106,7 га) та Барсукова Балки (63,9 га, у спец. до­зволі на користува­н­ня надрами окремо не врахована). Під час проведе­н­ня детал. геол.-розв. робіт виявлені пром. ділянки I і II доломітні, III вапнякова, Західна, Пів­ден­но-Західна, VII і VIII доломітні. Середня потуж. продуктив. пластів 46–64 м. За протоколами Держ. комісії із запасів України від 2015 (тис. т): на ділянці Західна вапняку флюсового — В — 1611,0, С₁ — 13 472,0; вапняку доломітизованого — В — 2539,0, С₁ — 6094,0; доломіту — В — 753,0, С₁ — 2101,0; на ділянці Східна — вапняку флюсового — В — 4045,0, С₁ — 5024,0; вапняку доломітизованого — В — 7601,0, С₁ — 9438,0; доломіту — В — 4666,0, С₁ — 5792,0. Запаси під­раховані до горизонту з абсолют. по­значкою 0 м. 2017 видобуто (тис. т): вапняку доломітизованого — 1452, вапняку флюсового — 2334, доломіту — 758. Нині родовище роз­робляє від­критим способом Новотроїцьке рудо­управлі­н­ня.

Завантажити статтю