Новотроїцький район — Енциклопедія Сучасної України

Новотроїцький район

НОВОТРО́ЇЦЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходився у південно-східній частині Херсонсь­кої області. Утвор. 1923 у складі Мелітопол. округи (існувала до 1930) Катеринослав. губ. (до 1925) з Новотроїц., Громів. і Павлів. волостей. Спочатку р-н мав пл. 2443 км2. 1926 мешкали 44 937 осіб, з них українців – 74,3 %, росіян – 23,9 %, євреїв і німців – по 0,3 %, болгар – 0,1 %. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. 1932–39 – у складі Дніпроп., 1939–44 – Запоріз., від 1944 – Херсон. обл. Водночас до 1962 існував Сивас. р-н. Від вересня 1941 до жовтня 1943 – під нім. окупацією. Під час визволення р-ну загинули 1159 рад. воїнів. На фронтах 2-ї світ. вій­ни воювали 4824 новотройчани, з них 2723 загинули. 1947 пл. р-ну становила 2,2 тис. км2, належали Асканіє-Нова селищна та 16 сільс. (Вознесен., Володимиро-Іллін., Воскресен., Горностаїв., Громів., Захарів., Іванів., Новомикол., Новопокров., Новорепів., Новотроїц., Олександрів., Ольгів., Сергіїв., Успенів., Чкалов.) рад. 1962 Н. р. ліквідували: Новотроїцьке та Олександрів. сільс. раду зарахували до Генічес., всі ін. сільс. ради – до Чаплин. р-нів. 1965 Н. р. відновили в складі Новотроїц. та Сивас. селищ. рад, Новомихайлів., Одрадів., Сивашів. та Федорів. сільс. рад Генічес. р-ну, Воскресен., Громів. та Чкалов. сільс. рад Чаплин. р-ну. 1973 – 2 селищ. і 10 сільс. рад, 52 села. З буд-вом Каховської зрошувальної системи степи Н. р. вкрили мережею зрошувал. каналів заг. протяжністю 153 км. 1982 пл. зрошувал. систем досягла 48 871 га. 2016 с. Володимиро-Іллінка перейменували на Чумацький Шлях. За переписом насел. 2001, проживали 43 026 осіб (складає 92,7 % до 1989): українців – 86,62 %, росіян – 9,7 %, крим. татар – 1,01 %, білорусів – 0,56 %, ромів – 0,47 %; станом на 1 січня 2020 – 34 747 осіб. У серед. 2010-х рр. пл. р-ну становила 2172,1 км2 (7,4 % від тер. області), входили 2 селищні та 17 сільс. рад, яким були підпорядк. 44 насел. пункти. 2020 у складі Генічес. р-ну з насел. пунктів Н. р. утвор. Новотроїц. селищну громаду. Н. р. лежав на Причорноморській низовині, у степ. зоні. Межував на Сх. з Генічес., на Зх. – Чаплин., Пн. Зх. – Кахов., Пн. – Нижньосірогоз. та Іванів. р-нами Херсон. обл.; на Пд. омивався водами Сиваша, що відокремлював р-н від АР Крим. Поверхня – плоска низовина, подекуди розчленована балками. Розробляли поклади цегельно-черепич. глини. Пл. земель водного фонду 33 234 га. Ґрунти переважно каштанові солонцюваті. Ліси й ін. лісовкриті площі займали 2452 га (осн. породи: акація біла, дуб, горіх). 1993 створ. Азово-Сиваський національний природний парк (52 154 га). Протяжність автомобіл. доріг заг.-держ. значення 65,5 км, місц. – 197,8 км. 1991 у р-ні працювали 27 госп-в, що вирощували 300 тис. т зерн. культур, виробляли 16 545 т м’яса у живій вазі, 63 тис. т молока, 31 млн шт. яєць, 542 т вовни. У 2-й пол. 2010-х рр. розпочато буд-во Новотроїц. (2017 відкрито 1-у чергу) та Овер’янів. вітроелектро­станцій. Тоді ж пл. с.-г. угідь становила 178 504 га, з них орних земель – 151 тис. га. 2019 працювали 285 агропром. формувань, з них 3 колектив. с.-г. і 22 приват. підпр-ва, 27 госп. т-в, 227 фермер. госп-в. На Новотроїц. землях вирощували озиму пшеницю, соняшники, кукурудзу, овочеві та баштанні культури, рицину, багаторічні трави. Були розвинені садівництво, виноградарство, скотарство, вівчарство і бавовнярство. Структура валового вироб-ва с. госп-ва: рослинництво – 77 %, тваринництво – 23 %. У Н. р. (2019) – 27 заг.-осв. шкіл, 27 дитсадків, 4 дит. позашкіл. установи; 17 Будинків культури, 2 Центри дозвілля, 6 клубів, 1 муз. школа; рай. лікарня, 33 лікув. заклади. Новини р-ну висвітлювала г. «Трудова слава». Діяли реліг. громади: православні, адвентистів сьомого дня, євангел. християн-баптистів, свідків Єгови, мусульман. У с. Василівка досліджено поселення 14–13 ст. до н. е.; у с. Вознесенка – стоянку 25–20 тис. до н. е., поселення 20–18 ст. до н. е., 6–9 та 10–13 ст.; у с. Дружелюбівка – поселення 20–18 ст. до н. е., 13–16 і 16–17 ст.; у с. Заозерне – стоянку 1,5 млн – 10 тис. до н. е., зольник 1–2 ст., поселення 12–11 ст. до н. е.; у с. Оверянівка – поселення 14–13 і 13–12 ст. до н. е.; у с. Перемога – стоянки 18–16 і 5–4 тис. до н. е.; у с. Сергіївка – стоянки 15–8, 13 і 5 тис. до н. е., поселення 15–14 ст. до н. е.; у с. Сивашівка – стоянки палеоліту, мезоліту, неоліту, доби бронзи, 1,5 млн – 10 тис. до н. е., 9–7, 8–7, 6–4, 6 і 2 тис. до н. е., 20–17 і 20–15 ст. до н. е., поселення 20–17, 5–4 ст. до н. е. і 16–17 ст.; у селах Василівка, Воскресенка, Громівка, Дружелюбівка, Заозерне, Захарівка, Качкарівка, Новомиколаївка, Новомихайлівка, Новопокровка, Новорепівка, Новоукраїнка, Оверянівка, Олександрівка, Отрадівка, Садове, Сергіївка, Сивашівка, Сиваське, Софіївка, Чкалове, Чумацький Шлях, Ясна Поляна – кургани, курганні групи та курганні поля 3 тис. до н. е. – 2 тис. н. е. Серед видат. уродженців – лікар-гастроентеролог М. Буглак (с. Отрадівка), лікар-оториноларинголог М. Завадський (с. Олександрівка), філософ В. Жадько (с. Воскресенка), економіст Л. Клецький (с. Олександрівка), фахівець у галузі ґрунтознавства та рекультивації земель М. Опанасенко (Сиваське), фахівець у галузі автоматизації випробування та діагностики двигунів, мікропроцесор. систем упр. транспорт. засобів А. Пойда (с. Громівка); письменники брати Леонід і Федір Залати (Сиваське); актриса А. Войцехівська (с. Вознесенка); живописець, графік О. Жуков (с. Громівка), скульптор П. Логвинов (с. Ільїнка); Герої Рад. Союзу Й. Антипенко (с. Воскресенка), І. Польовий, М. Шевченко (обидва – с. Новомиколаївка), повний кавалер ордена Слави В. Папуча (с. Попелак). З Н. р. пов’язані життя та діяльність економіста П. Дубинова; Героїв Рад. Союзу Г. Лішакова та С. Ляпоти. П’ятьом землякам присвоєно звання Героя Соц. Праці – Л. Вознюк, П. Коваленку, І. Луценку, В. Сторчаку, В. Тетерятнику.

Літ.: Сигарев Н. Ф. История села Владимиро-Ильинка Новотроицкого района Херсонской области. Хн., 1994; Соболєва А. Історія вузькоколійки села Чкалове Новотроїцького району Херсонської області (1942–1976 рр.) // Студент. наук. студії: Зб. наук. пр. Хн., 2007; Смірних О. А. Там, де спочивають святі, 1932–1933 роки. Книга пам’яті. Новотроїцький район. Новотроїцьке, 2008.

О. К. Погорєлов

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
О. К. Погорєлов . Новотроїцький район // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72583 (дата звернення: 24.09.2021)