Новохатній Андрій Олександрович — Енциклопедія Сучасної України

Новохатній Андрій Олександрович

НОВОХА́ТНІЙ Андрій Олександрович (11. 12. 1925, с. Василівка, нині Новомоск. р-ну Дніпроп. обл.) – організатор виробництва. Канд. тех. н. (1974). Держ. премія УРСР у галузі н. і т. (1978). Ордени «За мужність» (1999) та «За заслуги» (2016) 3-го ступ. Учасник 2-ї світ. війни. Держ. та бойові нагороди СРСР. Закін. Львів. політех. ін-т (1951). Відтоді працював інж., нач. цеху контрол.-вимірюв. приладів і автоматики Новогрознен. нафтоперероб. з-ду (РФ); від 1958 – у Лисичан. філії Ін-ту автоматики Держплану УРСР (Луган. обл.; 1959–87 – дир.), яку під його кер-вом 1963 реорганізовано в НДІ керувал. обчислювал. машин, а 1972 – у НВО «Імпульс» (м. Сіверськодонецьк Луган. обл.), що став найбільшим у СРСР наук.-вироб. центром. Н. керував низкою н.-д. розробок і впровадженням їх у найважливіших та унікал. системах керування, зокрема АСК «Сирена» (1968–73) та «Олімпіада-80» (1976–80), система назем. і льотних випробувань косміч. об’єктів «Темп» (1973–79). Брав участь у впровадженні розробок НВО «Імпульс» у центрах підготовки космонавтів та упр. польотами (1979–85). Автор кн. «События военных лет в памяти школьника – рядового солдата» (Северодонецк, 2010).

В. Ф. Семистяга

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
В. Ф. Семистяга . Новохатній Андрій Олександрович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72597 (дата звернення: 17.10.2021)