Нога Олесь Павлович — Енциклопедія Сучасної України

Нога Олесь Павлович

НОГА́ Олесь Павлович (27. 11. 1959, Львів) – мистецтвознавець, культуролог, графік. Канд. мистецтво­знавства (1995). Премія ім. В. Ґжи­ць­кого (1995). Чл. НТШ (1992), НСХУ (1993). Закін. Львів. уч-ще приклад. мист-ва (1980), Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1985; викл. Т. Драган, Д. Крвавич, В. Овсійчук). Від 1988 працює в цьому ж Ін-ті: від 1995 – ст. н. с. відділу мистецтвознавства. Досліджує проблеми мист-ва укр. та світ. авангарду 1900–18, генезису укр. культури, історії худож.-пром. кераміки епохи модерну та культ.-мист. життя в Україні та світі 20 ст. в широкій конфігурації явищ та персоналій. Серед останніх – творчі біографії Д. та В. Бурлюків, Н. Давидової, І. Косиніна, С. Делоне-Терк, І. Левинського, Є. Дровняка (Никифора) та ін. Від поч. 1990-х рр. брав активну участь в орг-ції виставок, мист.-культурол. збірників, ініціював створення мист. об’єдн. «Січкарня» (1992–96), альманаху «Український авангард» (Львів, 1994). Як художник працює в галузях чорно-білої та кольор. графіки, олій. та акрил. малярства, сценографії. Автор графіч. портретів відомих діячів культури й мист-ва, іл. та обкладинок до численних книжк. і газетно-журнал. видань (г. «Просвіта», ж. «Дзвін», «Театральна бесіда»), оформлення театр. вистав (зокрема «Картка любові» Р. Горака, Нац. укр. драм. театр ім. М. Заньковецької, Львів, 2004). У графіці Н. тяжіє до граціоз. лінеар. рисунку в стилістиці неосецесії, з застосуванням відкритих барв та з досяганням формал. ефекту мист-ва вітража. Учасник мист. виставок від 1989. Персон. – у Львові (2017).

Пр.: Іван Левинський. Художник, архітектор, промисловець, педагог, громадський діяч. Л., 1993; Давид Бурлюк і мистецтво всесвітнього авангарду. Л., 1993; Кераміка Галичини кінця ХІХ – початку ХХ ст. в контексті міжнародних зв’язків: Контакти і взаємовпливи. Л., 1994 (спів­авт.); Три всесвітньо невідомі постаті українського авангарду. Л., 1994; Призначення метелика. Л., 1994; Соня Делоне повертається на Україну через Львів. Л., 1996 (спів­авт.); Проект пам’ятника Івану Левинському. Л., 1997; Мистецькі товариства, об’єднання, угруповання, спілки Львова (1860–1998): Мат. до довід. [До 100-річчя Т-ва для розвою руської штуки]. Л., 1998 (спів­авт.); Український стиль в церковному мистецтві Галичини кінця ХІХ – початку ХХ ст. Л., 1999; Іван Косинін – пророк антисюрреалізму. Л., 1999; Малярство українського авангарду (1905–1918). Л., 2000; Художньо-промислова кераміка Галичини. Л., 2001; Прадавня Україна: Історія, культура, вбрання ХХV тис. до н. е. – VІІ ст. Л., 2001 (спів­авт.); Українська художньо-промислова кераміка Галичини (1840–1940). Л., 2002; Світ львівського спорту (1900–1939). Л., 2004; Михайло Адальбертович Стефанівський: Історія життя та творчої діяльності (1878–1952). Л., 2004; Теат­ральне життя Львова 1900–1920-х рр. Дрогобич, 2007; Архітектор Іван Левинський. Л., 2009; Українське церковне мистецтво: 1880–1920-ті рр. Західний регіон. Л., 2012 (спів­авт.); Архітектор Григорій Пежанський та розвиток фізичної культури в Галичині наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Л., 2016 (спів­авт.); Нетифор – маляр з Божої ласки. Л., 2018 (спів­авт.).

Р. М. Яців

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
Р. М. Яців . Нога Олесь Павлович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72618 (дата звернення: 24.09.2021)