Новосельський Михайло Антонович — Енциклопедія Сучасної України

Новосельський Михайло Антонович

НОВОСЕ́ЛЬСЬКИЙ Михайло Антонович (12. 11. 1949, с. Велика Яромирка Городоц. р-ну Кам'янець-Поділ. обл., нині Хмельн. р-ну Хмельн. обл. – 15. 08. 2010, м. Охтирка Сум. обл.) – архітектор. Засл. архітектор України (2006). Чл. НСАУ (2006). Закін. архіт. відділ. Харків. с.-г. ін-ту (1975). Працював художником-конструктором Бюро інформ. техніки (Він­ни­ця, 1968–73); ст. техніком ВНДПІ «Південдіпроцемент» (Харків, 1973–75); гол. архітектором м. Охтирка (від 1975). Під кер-вом та за участі Н. 1997–98 виконано роботи зі спорудження 10-ти пам'ятників Героям Рад. Союзу та 4-х пам'ятни­ків кавалерам ордена Слави – уродженцям Охтирки та Охтир. р-ну. Автор проектів пам'ят. дощок Б. Антоненку-Давидовичу (1993), П. Ярославському (1995), П. Грабовському (1997), меморіалу охтирчанам, які загинули під час 2-ї світ. вій­ни (1994); каплиці на місці явлення Охтирської ікони Божої Матері (2000); пам'ят. знака учаснику встановлення Прапора Перемоги над райхстаґом О. Бересту (2006; усі – Охтирка). Чл. автор. колективів проектів у Охтирці: реконструкції істор. центру, забудови й реконструкції майдану Соборний, проектів кафе «Алмаз» (1984), Центру культури та дозвілля (1985), адм. приміщення упр. бурових робіт (1989), худож. школи ім. Т. Шевченка (1991), меморіалу воїнам-афганцям (1993), універмагу військторгу (1995), спорткомплексу з готелем «Нафтовик» (1999); пам'ятників Т. Шевченку (Охтирка, 1999; м. Тростянець Сум. обл., 2009).

А. В. Кривцов


Покликання на статтю