Новоолександрівський кінний завод

НОВООЛЕКСА́НДРІВСЬКИЙ КІ́Н­НИЙ ЗАВО́Д № 64 Знаходиться у с. Новоолександрівка Старобіл. р-ну Луган. обл. Засн. у 1822–25, від 1842 під­порядк. Упр. держ. кін­нозаводства. До 1917 тут вирощували напів­кров. верхових коней для потреб кавалерії. 1923 завод змінив спеціалізацію, зокрема пере­йшов на ваговоз. напрям. Не­вдовзі з Дібрівського кін­ного заводу пере­дано 27 кобил та 3 жеребці арден. ваговоз. породи. Цей гармонійно складений, але невеликий, бочкоподіб. кінь з консолідов. походже­н­ням і послужив основою для створе­н­ня новоолександрів. типу коней рос. ваговоз. породи. 1929 Н. к. з. № 64 при­дбав 16 кобил і 2 жеребці з Маріуп. с.-г. ферми (нині Донец. обл.). Ці ардени були значно більшими за дібрів., але з меншим обхватом грудей (жеребців фактично не використовували, а кобили уві­йшли до маточ. поголівʼя, їх спаровували з плідниками новоолександрів. походже­н­ня і типу). Також періодично завозили жеребців з ін. кін­них заводів з метою освіже­н­ня крові, при від­борі намагалися уникати близькоспорідненого спаровува­н­ня, під­бирати коней, близьких за типом до новоолександрівсь­кого. На­ступ. важливим етапом стало укрупне­н­ня породи. З цією метою з Уралу (РФ) завезли більш рослих жеребців. На поч. 1950-х рр. у госп-ві налічували понад 200 завод. кобил бажаного типу, створ. 12 маточ. сімей. Вирощені такі цінні жеребці, як Надир (від Короваю і Найди), Лист та Лісник (обидва — сини Кальяна). Праця селекціонерів заводу увінчалась великим успіхом і 1952 затв. нову породу коней — російська ваговозна (спів­­авт. — засл. зоотехнік УРСР М. Кемарська). Завдяки по­глибленій селекц.-племін. роботі всього колективу виведений новоолександрів. тип рос. ваговоза, а 1998 офіц. затв. Новоолександрівську ваговозну породу коней. Від 2000-х рр. — філія Держ. під­приємства «Конярство України». Окрім новоолександрів. ваговоз. завод за­ймається роз­веде­н­ням та вирощува­н­ням рос. ваговоз. та укр. верхової порід. Нині на під­приємстві 138 коней.

Завантажити статтю