Новомосковський район

НОВОМОСКО́ВСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­нічній частині Дні­пропетровської області. Утвор. 1923 у складі Катеринослав. (1926–30 — Дні­проп.) округи Катеринослав. губ. (1925 ліквідована) з Новомоск., Вовнян., Губинис., Микол. і Спас. волостей. За Всесоюз. пере­писом 1926, проживали 76 094 особи: українців — 95,5 %, росіян — 2 %, євреїв — 1,9 %. 1932 Н. р. уві­йшов до ново­створ. Дні­проп. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. Від вересня 1941 до вересня 1943 — під нім. окупацією. Водночас до кін. 1962 існував Пере­щепин. р-н, насел. пункти якого уві­йшли до Н. р. У серед. 2010-х рр. пл. Н. р. становила 1990,77 км², поділявся на 1 міську, 4 селищні та 14 сільс. рад, що обʼ­єд­нували 58 насел. пунктів, зокрема й м. Пере­щепине, смт Гвардійське, Губиниха, Меліоративне, Черкаське та 53 сільс. насел. пункти. За пере­писом насел. 2001, проживали 75 185 осіб (складає 99,7 % до 1989); станом на 1 січня 2020 — 71 613 осіб; пере­важно українці. 2016 с. Дні­прель­стан пере­йменували на Затишне, с-ще Видвиженець — на Миролюбівка, с. Ком­інтерн — на Козирщина, с-ще Фрунзе — на Вишневе, с. Радсело — на Веселе. 2018–20 у ме­жах Н. р. з 18-ти рад цього ж р-ну утвор. 4 територіал. громади: з Пере­щепин. міської, Багат., Голубів., Керносів., Михайлів. сільс. рад, а також Шандрів. сільс. ради Юрʼїв. р-ну, — Пере­щепин. міську (579,5 км², 20 854 особи, 21 насел. пункт); з Меліоративнів. селищ., Піщан., Орлівщин., Знаменів. сільс. рад — Піщан. сільську (404,4 км², 18 890 осіб, 9 насел. пунктів, зокрема й Орлівщина, Піщанка, Новоселівка; обидві — у квітні 2018); з Черкас. і Гвардій. селищ. рад — Черкас. селищну (у грудні 2019; 189,9 км², 10 376 осіб, 2 насел. пункти); з Губинис. селищ., Василів., Вільнен., Марʼя­нів., Микол., Ново­степанів., Попаснен. сільс. рад — Губинис. селищну (у жовтні 2020; 738,1 км², 18 339 осіб, 25 насел. пунктів, зокрема й Миколаївка). У 2-й пол. 2020 до Н. р. при­єд­нано 3 обʼєд­наних територіал. громади Магдалинівського ра­йону (ліквідов. у липні того ж року): Магдалинів. селищну (сформовано з Магдалинів. селищ., Жданів., Ка­значеїв., Котов., Марʼїв., Новопетрів., Олександрів., Оленів., Очеретуват., Першотравен., Поливанів., Почино-Софіїв., Топчин., Шевченків. сільс. рад; 928 км², 21 711 осіб, смт Магдалинівка та 35 сіл, зокрема й Котовка), Личків. (з Личків., Бузів., Приоріл. сільс. рад; 297,9 км², 5158 осіб, 8 сіл, зокрема й Личкове) й Чернеч­чин. (з Чернеч­чин., Гупалів., Дмухайлів., Заплав. сільс. рад; 308,5 км², 4811 осіб, 8 сіл, зокрема й Чернеч­чина) сільські. У квітні 2018 Приют. сільс. раду (7 сіл; Магдалинів. р-н) зараховано до Чумаків. сільс. обʼ­єд­наної територіал. громади; на­прикінці 2019 Спас. сільс. раду (3 села, зокрема й Спаське; Н. р.) — до Під­городнен. міської обʼ­єд­наної територіал. громади (обидві — Дні­пров. р-ну). Нині пл. Н. р. становить 3482,3 км², до нього належить 8 територіал. громад (зокрема й Новомоск. міська, 36 км²), на­прикінці 2020 проживали 170 496 осіб. Межує на Зх. з Дні­пров., на Пд. — із Синельників., на Сх. — з Павлогр. р-нами Дні­проп. обл.; на Пн. — з Полтав. р-ном Полтав. обл. і Красногр. р-ном Харків. обл. Лежить на Придні­провській низовині. Поверх­ня — низовин­на пологохвиляста лесова рівнина. Роз­ві­дано поклади нафти та газу (Пролетарське газоконденсатне родовище та газо­сховище, Кременівське нафтогазоконденсатне родовище, Пере­щепинське нафтогазоконденсатне родовище, Східно-Новоселівське нафтогазоконденсатне родовище, Юрʼїв­ське нафтогазоконденсатне родовище, Голубівське нафтогазове родовище, Новоселівське газоконденсатне родовище, Личків. нафтогазоконденсатне, Багат., Вино­градів., Мусієнків., Сх.-Ви­но­градів. газоконденсатні, Ульянів. газове родовища), вугі­л­ля (див. Західний Донбас), піску, глини; є лікувал. грязі, мінерал. води. Річки бас. Дні­пра: Самара з притоками Кільчень (у с. Хуторо-Губиниха в неї впадає Губиниха, що бере початок в однойм. с-щі), Під­пільна, Татарка; Оріль з притоками Багатенька, Заплавка, Мокра Заплавка, Журавка, Кривець та Чаплинка. Проходить траса Дні­про–Донбас ка­налу. 2015 оз. Леніна пере­йменовано на оз. Самарська затока. Ґрунти пере­важно чорноземні звичайні середньо- та малогумусні; у долинах — лучні оглеєні. Пл. Новомоск. лісгоспу 13,2 тис. га (з них вкрито ліс. рослин­ністю 9,4 тис. га), Новомоск. військ. лісгоспу — 20,1 тис. га (11,5 тис. га). Осн. породи: дуб, сосна, клен, берест, ясен. Тер. і обʼєкти природно-заповід. фонду: заг.-держ. значе­н­ня — заказники Бандурка балка (створ. 1974, 125 га, ботан.), Солоний лиман (1980, 341 га), Комарівщина (1983, 288 га), Приорільський (1998, 8377 га; усі — ландшафтні); місц. — Регіон. ландшафт. парк «Самарські плавні» (2012, 2800,7 га), заказники Балка Ягідна (32 га, ботан.), Василівська колонія сірих чапель (144 га, орнітол.; обидва — 1979), Ново­степанівський (245 га), Топчинський (86 га; обидва — 1982, ентомол.), Новоселівський лиман (1988, 287 га, заг.-зоол.), Витоки річки Губиниха (117 га), Марʼя­но-Кулебівський (1456 га; обидва — 2012), Верх­ньокільченський (909,6 га), Верх­ньо­чаплинський (232,5 га), Заплавка (448,4 га), Річка Багатенька (1653,4 га), Річка Кільченька (499,36 га), Середньочаплинсь­кий (107,6 га; усі — 2013, ландшафтні), памʼятки природи Віковий дуб (0,5 га, с. Андріївка), Дуб у с. Василівка (0,1 га), Вікові дуби (11 га, с. Андріївка; 3 га, с. Вільне), Вільнян. вікові дуби (0,5 га), Ділянка вікових дубів Василів. ліс. дачі (2,4 га), Ділянка дубового лісу Василів. ліс. дачі (5,8 га), Сторічні дубові насадже­н­ня Василів. ліс. дачі (3,4 га), Орлівщан. дубові насадже­н­ня (5,4 га), Орлівщан. віковічні сосни (3 га), Поодинокі віковічні сосни (0,4 га), Столітні дубові насадже­н­ня (1,8 га), Сторічні дубові насадже­н­ня природ. походже­н­ня (1,9 га; 7 га), Штучні дубові насадже­н­ня (1,3 га; 2,2 га, с. Василівка; усі — 1972), Високо­продуктивні дубові насадже­н­ня (4,7 га; 7,1 га; обидва — с. Хащеве), Ділянка сосн. насаджень (5 га, с. Степанівка; усі — 1977, ботан.), Природне від­слоне­н­ня Новомоск. горизонту із стародав. фауною (1972, 0,5 га, Гу­биниха, геол.). У с. Андріївка знаходиться Наук.-навч. центр «Присамар. біо­сфер. біо­геоценол. стаціонар» Дні­пров. університету, що був створ. 1932 О. Бельгардом під керівництвом Г. Висоцького на тер. садиби садівника Г. Поплавського. Пізніше там працювало багато ви­знач. учених, зокрема й В. Звєрковський. Села Орлівщина та Новотроїцьке є курорт. зонами. Діють залізнич. вузол Новомосковськ і станції Бузівка, Губиниха, Кільчень, Орлівщина та Пере­щепине. Проходять автомобіл. шляхи: Знамʼянка–Дні­про–Дебальцеве, Дні­про–Полтава, Харків–Сімферополь, Новий Коротич–Губиниха, Дні­про–Соколове, Дні­про–Котовка, Камʼянське–Жемчужне, Царичанка–Губиниха, Павло­град–Голубівка, Під­пільне–Синельникове. Гол. під­приємства працюють у Новомосковську, Магдалинівці, Пере­щепиному, Гвардійському, Губинисі, Меліоративному, Черкаському, селах Знаменівка (завод мінерал. води) й Орлівщина (завод із виготовле­н­ня преміксів «Інбел» і трикотажна ф-ка). Пл. с.-г. угідь 286 тис. га. Місц. с.-г. під­приємства та фермер. господарства вирощують озиму пшеницю, ячмінь, кукурудзу, соняшник і виробляють мʼясо та молоко. У Н. р. — Новомоск. кооп. коледж економіки та права, Новомоск. ПТУ № 48, Магдалинів. ПТУ № 88, Новомоск. коледж Дні­проп. аграрно-екон. університету, Новомоск. фаховий коледж Нац. металург. академії України, Пере­щепин. професій. ліцей, 88 заг.-осв. і 45 до­шкіл. навч. закладів, Магдалинів. школа-інтернат для дітей з вадами розум. і фіз. роз­витку, Новомоск. і Магдалинів. школи мистецтв; Новомосковський міський історико-крає­знавчий музей ім. П. Калнишевського, Магдалинівський історико-крає­знавчий музей ім. Д. Кулакова, Котов. істор.-краєзн. музей, 60 Будинків культури і клубів, 74 б-ки; Новомоск., Магдалинів., Пере­щепин. лікарні, понад 80 ін. закладів охорони здоровʼя (зокрема й амбулаторій, фельдшер. і фельдшер.-акушер. пунктів). 1978 засн. Спаський історико-крає­знавчий музей, що через декілька десятиліть функціонував як Новомоск. рай. істор.-краєзн. музей, а від поч. 2021 під­порядк. Під­городнен. міському від­ділу культури (Дні­пров. р-н). Друкують г. «Вісник Присамарʼя», «Наше життя», «Новомосковська правда», «Присамарська нива». Памʼятки архітектури місц. значе­н­ня: шкіл. комплекс (кін. 19 — поч. 20 ст.) та вокзал (поч. 20 ст.) у с. Бузівка, комплекс будівель нім. колонії у с. Іванівка (кін. 19 ст.), Свято-Духів. церква у с. Вільне, садиба з брамою та огорожею у с. Євецько-Миколаївка (обидві — кін. 19 — поч. 20 ст.), лікарняний комплекс у с. Гупалівка, дзвіниця та лікарня у с. Котовка, школи у селах Личкове та Минівка, фельдшер. пункт у с. Олександрівка (усі — поч. 20 ст.). Діють Самарський Свято-Миколаївський пустин­ний чоловічий монастир у с. Орлівщина (охороняють обʼєкти нац. значе­н­ня: Микол. собор, 1787; келії, 1816–20) та його скит у с. Під­пільне. У 1990-х рр. від­ре­ставровано та значно збільшено орлів. храм Покрови Божої Матері, що зведений ще козац. громадою та зруйнований рад. владою. Збудовано понад 60 нових православ. храмів. Є проте­стант. громади, зокрема християн віри євангельської, адвентистів сьомого дня (обидві — Магдалинівка, Пере­щепине), євангел. християн-баптистів (Пере­щепине, Меліоративне, села Гнатівка, Заплавка, Ка­значеївка, Піщанка), «Блага вість» (Гвардійське), «Від­родже­н­ня» (Пере­щепине, с. Голубівка), «Нове поколі­н­ня» (Пере­щепине, Черкаське, с. Личкове). Досліджено низку археол. памʼяток доби бронзи (зокрема й катакомб. і ямної культур), скіф.-сармат. часу та пізніх кочовиків (14–15 ст.). 1973 керносів. школярами зна­йдено Керносівський ідол, що належить до кемі-обин. культури та має нац. значе­н­ня. Серед видат. уродженців — фахівець у галузі землеробства В. Круть (академік УААН, Пере­щепине), економіст П. Макаренко (чл.-кор. НААНУ, с. Новопетрівка), фізик Є. Абрамовський (с. Оленівка), гірн. інж.-ша­хтобудівник М. Біліченко (с. Новоселівка), фахівець у галузі будівництва О. Пшінько (с. Оленівка), фахівці у галузі ракетно-косміч. техніки В. Їжко (с. Попасне), І. Лисенко (с. Котівка), фахівець у галузі електромеханіки Б. Мороз (с. Вино­градівка), фахівці у галузі металургії І. Кобеза (Пере­щепине), Я. Малиночка (с. Топчине), фахівець у галузі механіки С. Редько (с. Мусієнкове), агрономи В. Бондаренко (с. Котовка), Г. Грисенко (с. Першотравенка), радіобіо­лог А. Дворецький (с. Дмухайлівка), вет. лікар І. Ізмайлов (с. Чернещина), біо­хімік О. Рева (с. Котовка), зоотехнік М. Коваленко (с. Гупалівка), селекціонер М. Козаченко (с. Андріївка), фахівець у галузі роз­веде­н­ня с.-г. тварин В. Недава (с. Чернещина), фахівець у галузі с. господарства А. Хорішко (с. Миколаївка), хімік П. Стадник (с. Голубівка), лікарі Н. Іваницька (с. Вино­градівка), Л. Овчаренко (с. Ягідне), С. Шахов (Пере­щепине), право­знавець П. Заворотько (с. Гнатівка), історики П. Калениченко (с. Андріївка), М. Миколенко (с. Шевченківка), філософ Г. Шепітько (Губиниха); брати літературо­знавці, мово­­знавці, письмен­ники Василь (дійс. чл. НТШ, див. В. Чапленко) та Іван Чаплі (с. Миколаївка), письмен­ники Ю. Кібець (засл. діяч мистецтв України, с. Котовка), О. Волик (с. Левенцівка), Г. Гарченко (с. Багате), Г. Кулеба (Губиниха), Г. Прокопенко (с. Жданівка); графік, живописець, поет Ф. Клименко, живописці П. Несвітайло-Шакало (обидва — нар. художники України), В. Філоненко (усі — с. Миколаївка), живописці, графіки І. Дмухайло (засл. діяч мистецтв Білорусі; с. Топчине), Г. Невечеря (с. Гупалівка), графік, монументаліст Є. Путря (с. Дмухайлівка), художниця декор. текс­тилю М. Литовченко (засл. художник України; с. Гупалівка), скульптори А. Білик (засл. діяч мистецтв Казах. РСР; с. Крамарка), А. Дикий (с. Голубівка), М. Короткевич (с. Першотравенка), В. Шкуропат, архітектор Г. Крутенко (обидва — с. Миколаївка), дизайнер К. Тимошенко (Пере­щепине); драматург, спів­ак, актор, режисер Ф. Костенко (с. Краснопі­л­ля), бандуристка М. Голенко (нар. арт. УРСР; с. Котовка; див. Тріо бандуристок Київської філармонії), актор, режисер А. Дудка (с. Личкове), актор А. Манойло (с. Дмухайлівка; обидва — нар. арт. України), режисер В. Божко (засл. діяч мистецтв України, Магдалинівка), артист В. Чорнодуб (засл. арт. УРСР, с. Андріївка), актриса М. Ішніязова-Мустафаєва (засл. арт. Крим. АРСР, с. Знаменівка), спів­ачка О. Мовчан (засл. арт. України, Магдалинівка); політ. діяч М. Родзянко (с. Попасне); діяч Церкви євангел. християн-баптистів Л. Коровник (с. Почино-Софіївка); спортс­менка (самбо, дзюдо) О. Куницька (с. Першотравенка); кер. с.-г. під­приємства, Герой України А. Вуйчицький (с. Марʼївка); Герої Рад. Союзу Г. Кравченко (двічі), М. Лисенко (обидва — с. Голубівка), М. Бобро (с. Хуторо-Губиниха), І. Герасименко (с. Знаменівка), М. Заверуха (с. Заплавка), М. Зозуля (Піщанка), П. Козинець (с. Спаське), М. Козир (с. Багате), Ю. Кривошеєв (с. Миколаївка), М. Кропива (с. Ковпаківка), І. Махота (с. Попасне), Г. Мац, І. Мотуз (обидва — Пере­щепине), Д. Нестеренко (с. Минівка), І. Тараненко (Губиниха), І. Шевцов (с. Андріївка), П. Шевченко (с. Новоселівка), М. Шкуліпа (с. Бузівка), повні кавалери ордена Слави А. Пантюшко (с. Вільне), І. Христюк (с. Миколаївка). У с. Василівка похов. Герой Радянського Союзу І. Твердохлібов. З Н. р. повʼязані життя та діяльність поетеси, есе­їстки, культуролога Р. Лиші, спів­ака, засл. арт. УРСР В. Плискунова, комбайнера-кон­структора, двічі Героя Соц. Праці Г. Байди.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю