Нґуєн Суан Шань — Енциклопедія Сучасної України

Нґуєн Суан Шань

НҐУЄ́Н СУА́Н ШАНЬ (Nguyễn Xuân Sanh; 16. 11. 1920, м. Далат, Пд. В’єтнам) – в’єт­нам­ський письменник, перекладач, літературознавець. Навч. в Ун-ті в Ханої. Учасник Серпн. революції 1945 у В’єтнамі та боротьби в’єт­нам. народу проти франц. оку­пац. військ 1945–54. Чл. виконкому Асоц. письменників В’єтнаму (від 1957), дир. Школи молодих письменників і голова Літ. ради (1966–75). Вірші почав писати у 16-річ. віці. Автор числен. поет. збірок, книжок для дітей, літературозн. статей, зокрема «Тарас Шев­ченко – великий поет українського народу», опубл. 1964 у літ.-­мист. ж. «Tapchi văn hoc» (№ 3) та «Văn nghê» (№ 45). Йому належить низка перекл. творів європ., зокрема слов’ян., поетів. Чимало зробив для популяризації творчості Т. Шевченка у В’єтнамі. Виступав із доповідями про життя і творчість укр. поета на шевченків. вечорах (1961, 1964) у ханой. палаці «Згуртованість», читав його поезії в перекл. в’єтнам. мовою під час поїздок країною. Пере­клав вірші «Думи мої, думи мої», «Заповіт» (надрук. у кн. «Шевченко Т. “Заповіт” мовами народів світу», К., 1989), «Мені тринадцятий минало», «Муза», «Садок вишневий коло хати», «Сон» («На панщині пшеницю жала»), «Якби мені черевики» та ін., уривок з балади «При­чинна» – «Реве та стогне Дніпр широкий», поеми «Гамалія», «Сон» («У всякого своя доля»), «Кавказ». Окремі вірші Н. С. Ш. укр. мовою переклала М. Кашель.

Тв.: укр. перекл. – [Вірші] // В’єтнам бореться. К., 1972; [Вірші] // Літопису рядки багряні. К., 1979; Панцерник і обрій // Знамено першої зорі. О., 1980; В селі великого Пушкіна // Україна. 1980. № 5; Острів кавунів. К., 1988.

В. І. Ткаченко

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
В. І. Ткаченко . Нґуєн Суан Шань // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72659 (дата звернення: 18.10.2021)