Не журись! — Енциклопедія Сучасної України

Не журись!

«НЕ ЖУРИ́СЬ!» – естрадний театр-кабаре. Створ. 1988 у Львові з ініціативи Ю. Вин­ничука, В. Морозова (мист. кер.), А. Панчишина. Дир. – О. Федоришин. Найбільшої популярності здобув 1988–91, коли укр. сусп-во схвально сприймало політ. гумор, укр. пісні, критику тодіш. влади й прорив усього українського. Тоді ж створ. низку муз.-театраліз. вистав, у яких гостро висміювали тогочасну комуніст. владу. Окрім цього, учасники театру представляли глядачам заборонені пісні УСС та вояків УПА. У різний час у театрі працювали реж. С. Кохмат, В. Кучинський, С. Проскурня, В. Образ; художники В. Кауфман, Ю. Кох. 5 жовтня 1989 у концерт. залі Львів. філармонії у виставі «Повіяв вітер степовий» уперше в рад. часи публічно прозвучала пісня «Ще не вмерла Україна», що згодом стала держ. гімном незалеж. України. До першого складу театру (вистава «Від вуха до вуха») входили Ю. Винничук, В. Жданкін, С. Оробець, А. Панчишин, Ю. Саєнко, О. Федоришин, Т. Чубай. Згодом до виконавців долучився К. Москалець. В ін. виставах брали участь О. Бонковська, М. Бурмака, Т. Каспрук, О. Лихач, П. Рачинський, Б. Стельмах, Тризубий Стас, О. Хома та ін. Серед вистав – «Вертеп», «І мертвим, і живим, і ненарожденним», «Кар­тотека пана Базя» (усі – 1988), «Пісні з-за ґрат» (1990), «Золота лихоманка» (1992). Гастролі в Ка­наді, США, Австралії, Бразилії, Ар­ґентині, Великій Британії, Бельгії, Німеччині, Польщі, Литві. На основі пісень театру також створ. низку муз. телевіз. фільмів («Не журись!», Київ; «Ось така історія», Львів; обидва – 1989) та розважал. телепрограм.

Р. Б. Сіромський

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
Р. Б. Сіромський . Не журись! // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72661 (дата звернення: 20.09.2021)