Нев’янськіт — Енциклопедія Сучасної України

Нев’янськіт

НЕВ’ЯНСЬКІ́Т – рідкісний мінерал, інтерметалічна сполука координаційної будови (Ir, Os). Назва походить від м. Нев’янськ Свердлов. обл. (РФ). Містить домішки Pt, Ru, Rh, сліди Au і Fe. Сингонія гексагональна. Колір олов’яно-білий або світло-сірий; блиск металічний. Твердість 6–7; густина 17–21. Спайність досконала. Утворює шестикутні пластинчасті та таблитчасті кристали. Генетично по­в’я­заний з ультраосн. породами (ду­ніти, перидотити) разом з мінералами групи платини, хром­шпінелідами та сульфідами. Відомий також у гідротермал. кварц. золотонос. жилах. В Україні установлений у піроксеніті та тальк-серпентин. породі Криворіз. бас.

О. І. Матковський

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
О. І. Матковський . Нев’янськіт // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72761 (дата звернення: 24.09.2021)