Негріло Василь Олексійович — Енциклопедія Сучасної України

Негріло Василь Олексійович

НЕГРІ́ЛО Василь Олексійович (25. 06. 1925, с. Мачухи, нині Полтав. р-ну Полтав. обл. – 18. 02. 1994, м. От­радне Ленінгр. обл.) – військовик. Повний кавалер ордена Слави (двічі 1944, 1945). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Держ. та бойові нагороди СРСР. Після смерті батьків від 1933 виховувався у дитбудинку. В армії від 1943, на фронті від 1944. Відзначився у складі 1028-го стрілец. полку 260-ї стрілец. дивізії під час боїв на тер. Волин. обл. (квітень, липень 1944) і побл. Варшави (жовтень 1944). Після вій­ни продовжив службу в армії. Закін. Сизран. танк. уч-ще (РФ, 1946). Від 1965 – капітан у запасі. Працював на мебл. комбінаті. В Отрадному встановлено мемор. дошку Н.

Т. М. Лебединська


Покликання на статтю