Негрюк Іван — Енциклопедія Сучасної України

Негрюк Іван

НЕГРЮ́К Іван (15. 11. 1954, с. Іпотешти Сучав. пов., Румунія – 25. 09. 1998, м. Сучава) – український поет у Румунії. Чл. СП Румунії (1990) та НСПУ (1994). Після завершення навч. в індустр. технікумі (1972) працював ливарником у Сучаві. Закін. Чернів. ун-т за спеціальностями «укр. мова і літ-ра» (1997) та «румун. філологія» (1998). Писав верлібри, балади соц.-побут. змісту, що спів­звучні з баладами І. Драча. Автор зб. «Металеві квіти» (1984), «Золотий браслет слова» (1986), «Балади і екстази» (1989), «Таїносфера» (1994; усі – Бухарест). Тема людини й роду найглибше закорінена у його творчості. Для віршів Н. характерна глибока метафоричність, майстерне шліфування образів. Його поезія – творчість стриманого шляхет. ліризму, духовності, внутр. елітарності.

Літ.: Михайлюк М. Пам’яті Івана Негрюка (1954–1998) // Наш голос. 2002. Ч. 95–96; Василик Л. «Батожать дощі спогади на обличчі» // Університет. вісн. 2004. № 12–13; Мельничук Я. «Квіти барвінку з цього світу…»: До 50-річчя від дня народж. І. Негрюка // Буковина. 2004, 8 груд.; Її ж. Іван Негрюк на сторінках альманаху «Обрії» (Бухарест, Румунія) // Наш голос. 2014. Ч. 244.

Я. Б. Мельничук

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
Я. Б. Мельничук . Негрюк Іван // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72802 (дата звернення: 24.09.2021)