Недайборщ Володимир Володимирович — Енциклопедія Сучасної України

Недайборщ Володимир Володимирович

НЕДАЙБО́РЩ Володимир Володимирович (16. 02. 1956, с. Дачне Ківерців., нині Луцького р-ну Волин. обл.) – живописець, художник-монументаліст. Чл. НСХУ (1990). Мист. премія «Київ» ім. С. Шишка (2014). Закін. Київ. худож. ін-т (1985; майстерня М. Стороженка). Відтоді працював художником-монументалістом на Київ. комбінаті монум.-декор. мист-ва; від 1995 – ст. викл. каф. живопису Нац. академії образотвор. мист-ва та арх-ри (Київ). Осн. галузі – монум. мист-во, станк. живопис. Учасник всеукр., всесоюз. та міжнар. худож. виставок від 1985. Окремі роботи зберігаються в приват. колекціях в Україні та за її межами.

Тв.: живопис – «Дівчинка з лялькою», «Античний пейзаж», «Літо прийшло», «Пасіка» (усі – 1981), «Старість» (1982), «Світлий день», «Едик. Осінь. Седнів» (обидва – 1983), «Кухня» (1984), «Дитинство», «Сірий день», «Нове місто», «Декабристи» (усі – 1985), «Зимове місто» (1986), «Епілог», «Роздум» (обидва – 1987), «Безіменний ліс», триптих «Медитація» (обидва – 1988), «Реквієм» (1989), «По кому дзвони?», «Храм» (обидва – 1990), «Євангельська сюїта», «Марево», «Святий Георгій» (усі – 1993), «Четвертий шлях», «Богоматір з дитиною» (обидва – 1995), «Благовіщення», «Спас», «Поклоніння волхвів» (усі – 1997), «Спас», «Богородиця з немовлям», «Деісус», «Благовіщення», «Трійця» (усі – 2004), «Олександр Македонський. Фаланга» (2009), «Тиша» (2020); розписи – турист. комплексу в м. Батурин Черніг. обл. (1985), церкви св. Миколи Притиска у Києві (1999), церкви св. Трійці в м. Радовиш (Македонія, 2003); мозаїка «Історія пош­ти» (м. Чорнобиль Київ. обл., 1986); ескізи – кованих ґрат «Земля і небо» (м. Кролевець Сум. обл.), танцмайданчика «Танець» (смт Крижопіль Вінн. обл.; обидва – 1987); вітраж «Флора і фауна» (Ін-т кібернетики АН УРСР, 1988); іконостас церкви Покрови Пресвятої Богородиці у Мамаєвій Слободі (2004–05); декор. панно в готелі «Прем'єр Палац» (2006; усі – Київ).

Літ.: Велігоцька Н. І. Погляд: Альбом. 1990; Українські художники сакрального малярства кінця ХХ – початку ХХІ ст. 2008; Галайба В. Свято-Богородичні храми у «другому Єрусалимі» – місті Києві: Альбом. 2008 (усі – Київ).

О. М. Титаренко


Покликання на статтю