Недайвода Галина Василівна — Енциклопедія Сучасної України

Недайвода Галина Василівна

НЕДАЙВОДА́ Галина Василівна (10. 05. 1927, с. Чаадаєвка, нині Пензен. обл., РФ) – майстриня художньої вишивки. Засл. майстер нар. творчості України (2009). Чл. НСМНМУ (2003). Освіта середня. Працювала інспектором Чаадаєв. рай. упр. соц. захисту насел. (1945–50), зав. магазину (1960–68), економістом Балаклій. рай. бази (Харків. обл., 1969–82). Навч. самостійно вишивати хрестиком панно, рушники, жін. та чол. сорочки, доріжки, серветки, скатертини, ікони. Учасниця міських, обл., всеукр., міжнар. мист. виставок від 1978. Персон. – у Харкові (1992, 1997, 2002, 2007, 2017), Балаклії (1988, 1990, 1992, 1997, 2002, 2007, 2012, 2017). Деякі вироби зберігаються у Балаклій. краєзн. музеї.

Тв.: панно – «Т. Шевченко» (1988; 1990-і рр.; 1992), «О. Конинський. На похорон Т. Шевченка», «Заповіт», «На роковини смерті Т. Шевченка» (усі – 1990-і рр.), «І мене в сім'ї великій…» (1992), «Гімн Балаклії» (2008), «Малий герб України» (2012); ікони – «Св. Микола», «Св. Марія»; рушники – «Наймичка», «Весільний», «Блакитна моя мрія» (усі – 1990-і рр.), «Святковий», «Біль мій, печаль моя» (обидва – 1994), «Біль Чорнобиля» (1986), «Балаклії 335» (1998), «Балаклії 340» (2003); набори – «Великодній» (скатертина і 6 серветок, 2000-і рр.), серветок (2006).

Літ.: Кригіна І. Д. Скарби високого нат­хнення // Вісті Балаклійщини. 2010, 19 берез.; Скляр О. Б. Віхи її творчості // Там само. 2017, 5 трав.

О. І. Булаєнко, О. Б. Скляр

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю