Недєлін Євген Якович — Енциклопедія Сучасної України

Недєлін Євген Якович

НЕДЄ́ЛІН Євген Якович (справж. – Недзельський Євґеніуш; 19. 11. 1850, хутір побл. м. Гайсин, нині Вінн. обл. – 22. 10(04. 11). 1913, Київ) – актор, педагог. Виступав в аматор. виставах, від 1873 – на профес. сцені, в оперетах. Грав у Новочеркаську (нині Ростов. обл.), Іркутську (обидва – нині РФ), Одесі, Києві; виконував ролі «коханців» і «простаків». Від 1882 – на драм. сцені у Таганрозі (нині Ростов. обл.), Саратові, Ростові (усі – нині РФ). 1887 вступив до Харків. т-ва акторів під кер-вом антрепренера М. Бородая. Від 1898 викладав у Київ. муз.-драм. школі М. Лесневич-Носової. 1899–1913 працював у театрах Києва й Одеси (в антрепризах під кер-вом М. Соловцова, М. Багрова та ін.). Володів блискучою сценіч. технікою, відрізнявся невимушеністю гри. 1901 разом із М. Соловцовим і Т. Чужбиновим організував і очолив Т-во драм. акторів у Києві (проіснувало 5 р.).

Ролі: Телятєв («Шалені гроші» О. Островського), Кулигін («Три сестри» А. Чехова), Чепурной («Діти сонця» М. Горького), Юлій Цезар, Бенедикт («Юлій Цезар», «Багато галасу даремно» В. Шекспіра), Наполеон («Мадам Сан-Жен» В. Сарду), Піккіло («Перікола» Ж. Оффенбаха).

Г. І. Веселовська

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю