Недобоївці — Енциклопедія Сучасної України

Недобоївці

НЕДОБО́ЇВЦІ – село Дністровського (до липня 2020 – Хотинського) району Чернівецької області. 2015–20 з Недобоїв., Долинян., Зарожан., Керстенец., Ставчан. і Шировец. сільс. рад утвор. Недобоїв. сільс. об’єднану територіал. громаду (129,9 км2, 12 594 особи). Н. знаходяться на тер. Прут-Дніс­тров. межиріччя (тут бере початок дністров. притока – мала р. Потин, або Берест), у сх. частині Хотинської височини, за 50 км від обл. центру та 14 км від м. Хотин. Пл. Н. 8,77 км2. За переписом насел. 2001, проживали 3168 осіб; станом на 2019 – 3040 осіб; переважно українці. В урочищі Галич досліджено давньорус. городище, де виявлено унікал. бронз. хрест-енколпіон, багато керам. виробів, заліз. серп, тесло для оброблення деревини, рибал. гачки, кістяні юрки для ткацтва, залізні наконечники стріл, уламки бронз. казанів, заліз. ланцюг, ніж, скляні браслети та намистини й ін. тогочасні речі, а також артефакти раннього заліз. віку. Назва села походить від прізвища місц. землевласника Недоби. Вперше згадується у писем. джерелах 1572. До 1812 Н. у складі Молдов. князівства перебували в залежності від Осман. імперії. Станом на 1632 село належало поміщику М. Катарджі. У 2-й пол. 1730-х рр. Н. зазнали знач. руйнувань під час рос.-турец. вій­ни, зокрема й тоді, коли відбувалася Ставчан. битва. 1771 було 28 дворів. 1812–1918 – село Хотин. пов. Бессараб. губ. Рос. імперії. У 1-й пол. 19 ст. більшість земел. наділів перебували у власності поміщика Баяша. 1859 було 209 дворів, мешкали 959 осіб; 1886 – відповідно 304 і 1432; 1910 – 516 і 2407. У 1881 відкрито школу. Здавна в селі було розвинене млинарство. Наприкінці 19 – на поч. 20 ст. тут працювали десятки дерев’яних вітряних млинів, один з яких зберігся донині. Від листопада 1918 до 28 червня 1940 та від 6 липня 1941 до 30 березня 1944 – під румун. владою. За участь у Хотинському повстанні 1919 румун. військовики вбили понад 250 недобоївчан. 1930 проживали 2653 особи. 1940–41 та від 1944 – у складі УРСР. Від квітня 1944 на фронтах 2-ї світ. вій­ни воювали 412 недобоївчан, з них 163 загинули (встановлено па­м’ят­ник). 1963–65 село належало до Новоселиц. р-ну. За Всесоюз. переписом насел. 1989, проживали 3146 осіб. Від 2020 – у складі Дністров. р-ну. У Н. – заг.-осв. школа, дитсадок; філії Хотин. муз. і худож. шкіл, Будинок культури; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. Діють православна (Свято-Успен. церква) та кілька протестант. громад. За межами Хотинщини здобули популярність аматори місц. ансамблю «Гармошкарі» та недобоїв. поет В. Козар (2008 до його 90-річчя вийшла зб. «Пектораль»). Серед видат. уродженців – живописець І. Гуцул.

Літ.: Добржанський О. В., Макар Ю. І., Масан О. М. Хотинщина: Істор. нарис. Чц., 2002.

А. Д. Казанкова

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
А. Д. Казанкова . Недобоївці // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72862 (дата звернення: 24.09.2021)