Недошовенко Тамара Федорівна — Енциклопедія Сучасної України

Недошовенко Тамара Федорівна

НЕДОШО́ВЕНКО Тамара Федорівна (02. 11. 1950, с. Кунів Плужнян., нині Шепетів. р-ну Хмельн. обл.) – живописець, педагог. Доч­ка Ф. Недошовенка, сестра О. Недошовенко-Довганенко. Засл. діяч мист-в України (2017). Премія ім. Ф. Кричевського Київ. орг-ції НСХУ (2010). Чл. НСХУ (1978). Закін. Київ. худож. ін-т (1975; викл. В. Шаталін), творчі майстерні АМ СРСР у Києві (1978; кер. С. Григор’єв). На твор. роботі; від 1994 – в академії декор.-приклад. мист-ва та дизайну: від 2018 – ст. викл. ф-ту декор.-приклад. мист-ва, доц. каф. живопису; водночас 2003–08 – доц. каф. приклад. мист-ва і дизайну реклами Ін-ту підприємництва, права і реклами; за сумісн. 2010–15 – доц. каф. графіч. дизайну і реклами Нац. академії керів. кадрів культури і мист-в (усі – Київ). Учасниця обл., всеукр., всесоюз. та закордон. худож. виставок від 1975. Персон. – у Києві (1995, 2010, 2018). Осн. галузі – станк. живопис (портрети істор. осіб та сучасників, пейзажі, натюрморти у реаліст. стилі), монум.-декор. розпис. Деякі полотна зберігаються в Одес., Черніг. ХМ, Кременец. краєзн. музеї (Терноп. обл.), Музеї Т. Шевченка в Пекіні. Серед учнів – М. Ващенко.

Тв.: живопис – «Гуцульське весілля» (1975), «Зимовий краєвид», «Яхт-клуб» (обидва – 1976), «Романс» (1977), «Товариш» (1979), «Пісня про Київ» (1982), «Лікар» (1984), «У прифронтовому лісі» (1985), «Весняні турботи» (1987), «Осінь на Вайгачі», «Батько» (обидва – 1988), «Оленярі», «Ромашки», «Натюрморт із горобиною» (усі – 1989), «Краєвид України» (1990), «Півонії» (1992), «Т. Шевченко» (1994), «Троянди» (1996), «Б. Хмельницький», «Біля причалу», «Т. Гльоза» (усі – 1997), «Лілеї» (2006), «Льодохід на Дніпрі» (2007), «Т. Шевченко в Корсуні», «Лікар-голкорефлексотерапевт О. Недошовенко» (обидва – 2010), «М. Щепкін» (2011), «Передчуття тривоги» (2012), «Човни» (2017); розписи у Києві – Михайлів. Золотоверхого собору («Св. Феофіл», «Св. Горгоній», «Св. Дометіан», «Св. Уліан», «Св. Євдоким»; усі – 1999; «Іов Борецький», «Єлисей Плетенецький»; обидва – 2002), Надбрам. Василів. Трьохсвятител. церкви («Хрещення Господнє», «Шлюб у Кані Галілейській»; обидва – 2005), Успен. собору (2013), церкви св. жінок-мироносиць (ікона-диптих «Воскресіння Христове. Жінки-мироносиці», 2015).

Літ.: Тамара Недошовенко: Альбом-каталог. К., 1995; Дегтярьов М. Недошовенко Тамара Федорівна // На межі ІІ–ІІІ тисячоліть: Художники Києва. Із древа життя укр. образотвор. мист-ва. К., 2009; Єфремова В. З Україною в серці // Справи сімейні. 2010. № 12; Юхимець Г. Недошовенко Тамара Федорівна // Розмай незалеж. України. Художники Києва. Укр. образотворче мист-во 1991–2011. К., 2011.

Г. М. Юхимець

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
Г. М. Юхимець . Недошовенко Тамара Федорівна // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72886 (дата звернення: 17.10.2021)