Нежигай Іван Лукич — Енциклопедія Сучасної України

Нежигай Іван Лукич

НЕЖИГА́Й Іван Лукич (08. 09. 1918, с. Лозуватка, нині Криворіз. р-ну Дніпроп. обл. – 10. 04. 1988, м. Кривий Ріг) – військовик. Герой Рад. Союзу (1945). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Держ. та бойові нагороди СРСР. Від 1935 перебував на комсомол. роботі у Кривому Розі. В армії від 1940, на фронті від 1941. Закін. курси вдосконалення команд. (1943) і офіцер. (1950) складу. Відзначився у січні 1945 як ком-р роти 1133-го стрілец. полку під час прориву оборони ворога побл. м. Зволень (нині Мазовец. воєводства, Польща). Після вій­ни продовжив службу в армії. Від 1960 – полковник у відставці. Мешкав у Кривому Розі.

Літ.: И генерал, и рядовой. Дн., 1983.

А. К. Немикін

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю