Нездійминога Микола Павлович — Енциклопедія Сучасної України

Нездійминога Микола Павлович

НЕЗДІЙМИНОГА́ Микола Павлович (14. 12. 1895, м. Кобеляки, нині Полтав. обл. – 26. 08. 1963, м. Філадельфія, шт. Пенсильванія, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – лікар. Від 1915 навч. на мед. ф-ті Ун-ту св. Володимира у Києві. З поч. Визв. змагань 1917–21 вступив до Укр. студент. куреня в Києві (виконував обов’язки фельдшера), згодом служив у Сан. управі Армії УНР та Синьому полку 3-ї Заліз. дивізії. Від 1920 мешкав у таборі для інтернованих у Вадовицях (Польща). Нелегально перейшов до Чехо­словаччини, 1929 здобув докторат з медицини у Карловому ун-ті в Празі. Проходив практику у шпиталях і водночас працював асист. І. Горбачевського на каф. хімії УВУ в Празі. Від 1932 очолював санаторій для хворих на туберкульоз у м. Модра, згодом працював окруж. лікарем у с. Шведлар (обидва – нині Словаччина). Під час 2-ї світ. вій­ни був таборовим лікарем у м. Інґольштадт, водночас викладав в Укр. торг.-госп. ін-ті у Реґенсбурзі (обидва – Німеччина). 1949 виїхав до США. Після складання фахових іспитів працював у шт. Огайо, 1955 переїхав до Філадельфії. Брав активну участь у діяльності укр. громад. орг-цій.

Літ.: Д-р Микола Нездійминога (Посмертна згадка) // ЛВ. 1964. Ч. 32; Ціборовський О. М. На варті здоров’я: Історія становлення соц. гігієни і охорони громадського здоров’я в Україні. К., 2010; Пундій.

О. М. Ціборовський

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
О. М. Ціборовський . Нездійминога Микола Павлович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72930 (дата звернення: 16.09.2021)