Нейман Борис Володимирович
НЕ́ЙМАН Борис Володимирович (справж. — Вульфович; 1888, Миколаїв — 1969, Москва) — літературознавець. Навч. на семінарі В. Перетца в Університеті св. Володимира у Києві. Викладав у ВНЗах Москви та ін. міст. У 1930-х рр. був репрес. Досліджував творчість М. Лермонтова, О. Пушкіна, К. Рилєєва, С. Єсеніна, М. Гоголя, П. Куліша та В. Скотта. Йому належить розвідка «Куліш і Вальтер Скотт» (у зб. «Пантелеймон Куліш», К., 1927) — про вплив В. Скотта на роман «Чорна рада» П. Куліша. Н. зазначав, що останній, як і всі істор. романісти 1840–50-х рр., підпав під вплив шотланд. письменника, аналізуючи романи П. Куліша наголошував на деяких елементах, запозичених у В. Скотта, зокрема на поетизації нар. побуту, ідеалізації нар. духу, патріотизмі, а також на побудові романів.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Академическое издание сочинений Лермонтова. К., 1912; Жизнь и поэзия Лермонтова. К., 1914; Лермонтов и Жуковский (к вопросу о литературных источниках поэзии Лермонтова): К 100-летию со дня рожд. Петроград, 1914; Методика работы с книгой: Крит.-библиогр. обзор. Москва; Ленинград, 1928; Пушкин и Лермонтов // Пушкин: Сб. ст. Москва, 1941; К. Ф. Рылеев: жизнь и творчество. Москва, 1946; Творческий путь Н. В. Гоголя. Москва, 1959.
Завантажити статтю
Людина 
