фон Нейман Джон

фон НЕ́ЙМАН Джон (von Neumann John; 28. 12. 1903, Будапешт – 08. 02. 1957, Вашинґтон) – американський математик, фізик. Чл. НАН США (1937). Закін. Будапешт. ун-т (1926). Викладав у Берлін. (1926–29), Гамбур. (Німеччина, 1929–30), Принстон. (США, 1930–33, від 1931 – проф.) ун-тах, від 1933 – в Ін-ті перспектив. дослідж. у Принстоні. Президент Амер. матем. т-ва (1951–53). Зробив знач. внесок у розвиток математики, фізики, економіки, створення комп’ютер. техніки. Здійснив фундам. дослідж. з матем. логіки, теорії груп, алгебри операторів, гідро- і газової динаміки, теорії руху міжконтинент. балліст. ракет, квант. механіки, статист. фізики. Спів­автор (1944, разом з О. Морґенштерном) матем. теорії ігор. Брав участь у створенні низки ЕОМ, запропонував перші методи переведення матем. дій на мову команд для ЕОМ. Розробив арх-ру ЕОМ (т. зв. арх-ра Н.), яку використовують в усіх сучас. комп’ютерах. Одночасно із С. Лебедєвим сформулював осн. принципи побудови цифр. обчислюв. машин, які у вітчизн. літ-рі іноді називають «принципами фон Ней­мана–Лебедєва». Математично сформулював принципи квант. механіки, довів еквівалентність хвильової та матрич. механіки. Брав участь у створенні амер. атом. та термоядер. бомби. Передбачив можливість квант. посилення світла у напівпровідниках.

Пр.: Mathematische Grundlagen der Quantenmechanik. Berlin, 1932; Theory of Games and Economic Behavior. Prin­ceton, 1944 (спів­авт.); Theory of Self-repro­ducing Automata. London, 1966.

В. Ю. Лазур