Нейман Матвій Семенович — Енциклопедія Сучасної України

Нейман Матвій Семенович

НЕ́ЙМАН Матвій Семенович (справж. – Мойсей Шебетович; 12(25). 01. 1900, м. Іваново-Вознесенськ, нині Іваново, РФ – 25. 08. 1978, Москва) – актор. Засл. арт. РРФСР (1958). Сталін. премія (1946). Закін. Київ. муз.-драм. ін-т. 1923–32 працював у київ. театрах. 1932–34 – актор Театру-студії під кер-вом Ю. Завадського, 1935–39 – Театру драми і комедії, від 1939 – Центр. дит. театру (усі – Мос­ква). Н. – актор гострої характер. форми і тонкого психологізму. Його гра відрізнялася різноманіттям фарб, багатством напівтонів, точним осягненням жанр. природи вистави.

Ролі: Щоткін («Діти Ванюшина» С. Найдьонова), Плюшкін («Мертві душі» за М. Гоголем), Шуйський («Борис Годунов» О. Пушкіна), Загорецький («Лихо з розуму» О. Грибоєдова), Міністр справедливості («Король Матіуш Перший» за Я. Корчаком), Радник («Снігова королева» Є. Шварца), Герцог де Малікорн («Місто майстрів» Т. Габбе), Король («Золотий гусак» за Г.-К. Андерсеном), Мальволіо («Дванадцята ніч» В. Шекспіра), Паскіно («Романтики» Е. Ростана).

Г. І. Веселовська


Покликання на статтю