Неймарк Йосип Ґуставович — Енциклопедія Сучасної України

Неймарк Йосип Ґуставович

НЕ́ЙМАРК Йосип Ґуставович (10(23). 04. 1903, м. Білосток, нині Підляс. воєводства, Польща – 14. 07. 1975, Москва) – композитор, піаніст, педагог. Закін. Моск. консерваторію (1927; кл. фортепіано Ф. Блуменфельда; 1930, кл. композиції А. Александрова), де й працював 1923–27 концертмейстером, 1936–38 – викл.; 1936–41 – у Центр. ін-ті підвищення кваліфікації музикантів і педагогів у Москві; 1942–43 – у Ленінгр. консерваторії в евакуації в Ташкенті; 1950–57 – у ред. Музфонду СРСР (Москва). Тв.: ораторія для солістів, хору та симф. оркестру «Дванадцять» (1962, сл. О. Блока); симф.-кантата для соліста, читця, хору та симф. оркестру «Земля молодості» (1955, сл. В. Маяковського, Л. Квітка, А. Барто, Л. Некрасової, С. Михалкова); поеми «Сніги» (1933, сл. М. Гальперіна), «Чайки» (1936, сл. нар.); для симф. оркестру – «Узбецька увертюра», Марш (обидва – 1941), 3 симф. (одна з них присвяч. пам’яті Т. Шевченка, 1952), «Симфонічні танці» (1959); для фортепіано і симф. оркестру; для голосу і симф. оркестру; для малого симф. оркестру; для камер. оркестру; для духового оркестру; для скрипки і фортепіано; 3 струн. квартети (1955, 1965, 1971); для фортепіано; для голосу, фортепіано та удар. інструментів; для вокал. дуету й фортепіано; для голосу й фортепіано; романси на сл. О. Пушкіна, М. Лермонтова та ін.; хори на сл. О. Пушкіна, П. Антокольського, О. Суркова, С. Щипачова, С. Болотіна, Т. Сікорської, дит. цикл на сл. Л. Квітка (1947); музика до драм. вистав.

І. Д. Гамкало

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
І. Д. Гамкало . Неймарк Йосип Ґуставович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72965 (дата звернення: 25.09.2021)