Неймеш Микола Степанович — Енциклопедія Сучасної України

Неймеш Микола Степанович

НЕ́ЙМЕШ Микола Степанович (13. 12. 1948, Харків) – графік, публіцист. Закін. Харків. худож.-пром. ін-т (1977; викл. Ю. Киянський, А. Луценко). Відтоді працював художником-оформлювачем, провід. художником-конструктором, кер. групи естетики і нач. Бюро естетики у Харкові. Від поч. 1990-х рр. – на твор. роботі. Створює станк. гравюри; під впливом творчості М. Молочинського – книжк. знаки (понад 500), де передає естет. уподобання власника книгозбірні, долучаючи символи, алегорії, шрифт, написи у стилі бароко. Осн. тематика – істор. минуле та сьогодення України, творчість класиків укр. і рос. літ-ри. Учасник обл., всеукр., міжнар. мист. виставок від 1989. Брав участь у міжнар. виставках і бієнале графіки й екслібриса. Персон. – у Харкові (1991, 1993, 1995, 2003), Едмонтоні (Канада, 1991). Активно популяризував ексліб­рис, написавши кн. «Ми ексліб­рисисти» (1995), «Тарас Шевченко в моїх книжкових знаках» (1999), «Микола Гоголь та українська демонологія в моїх екслібрисах» (2000), «Харківські інтелігенти минувшини і сьогодення в моїх екслібрисах» (2001), «Художники в моїх екслібрисах» (2002), «Об экслибрисе и его коллекционерах» (2004), «Мої лінорити до поеми Тараса Шевченка “І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє”» (2005), «Я счастливый человек…» (2010), «Поезія Т. Шевченка в моїх ліноритах та екслібрисах» (2011; усі – Харків). Окремі роботи зберігаються в музеях Києва, Харкова, Черкас, Канева (Черкас. обл.), Музеї Т. Шевченка в Пекіні, Музеї екслібриса в Москві, музеях країн Європи.

Тв.: серії екслібрисів – «Шевченкіана» (1988–2019; понад 80, у більшості композицій виконав портрет поета і використав слова з його творів), «Гоголіана» (1988–2014), «Пушкініана» (1989–97), «За мотивами творів Г. Квітки-Основ’я­нен­ка» (1989–2000), «За мотивами творів Лесі Українки» (1991–2003), «Слово о полку Ігоревім» (1992–2003), «За мотивами творів І. Котляревського» (1992–2013), «За мотивами творів Г. Сковороди» (1994–2005), «За мотивами творів І. Франка» (1995), «За мотивами творів Б. Лепкого» (1997), «За мотивами творів П. Грабовського» (2001).

Літ.: Бурмака В. Харківські художники: Нариси, статті, нотатки. Х., 2001; Хворост В. Шевченкіана в екслібрисі: Альбом. Дн., 2003; Шевченківські екслібриси з колекції Музею «Кобзаря». Чк., 2012; Нестеренко П. Літературна тематика – улюблений жанр Миколи Неймеша // Справи сімейні. 2015. № 2; Його ж. Шевченкіана в екслібрисі: 1917–2017. К., 2019.

П. В. Нестеренко

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
П. В. Нестеренко . Неймеш Микола Степанович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72969 (дата звернення: 25.09.2021)