Некрасове
НЕКРА́СОВЕ (до 1758 — Саліші, відтоді до 1946 — Юзвин) — село Вінницького району Вінницької області. Підпорядк. Якушинец. громаді (від 2019). Знаходиться на малій р. Тепличка (притока Рівця, бас. Південного Бугу), за 12 км від Вінниці. Площа 2,48 км2. За переписом насел. 2001, проживали 890 осіб; станом на 2019 — 1215 осіб; переважно українці. Неподалік проходить автомобіл. шлях міжнар. значення Роман (Румунія)–Житомир. На пд. околиці досліджено поселення трипіл. культури. Вперше згадується 1431 під назвою Саліші в листі великого князя Литовського Свидриґайла до місц. землевласника Карпа Микулинецького. У 15 ст. тут існував замок. За Люблін. унією 1569 у складі Поділля поселення відійшло до Польщі. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. За умовами Андрусів. перемирʼя 1667 залишилося під владою Польщі. 1672–99 — у складі Осман. імперії. У 18 ст. низка мешканців приєдналася до гайдамац. руху. 1758 вінн. староста Юзеф Чосновський перейменував поселення на Юзвин, а також виклопотав йому статус м-ка. 1764 було 107 укр. і 147 євр. госп-в, наприкінці 18 ст. — відповідно 65 і 17. Після 2-го поділу Польщі 1793 — у межах Рос. імперії. 1796–1923 — у складі Вінн. пов.; 1797–1925 — Поділ. губ. На поч. 1860-х рр. у м-ку почали збирати 2 щоріч. ярмарки. 1862 відкрито школу, 1876 — однорічне (від 1901 — дворічне) училище. 1864–1923 — центр Юзвин. волості. 1885 був 151 двір, мешкали 1510 осіб. Діяли церква, костел, синагога. За Всерос. переписом насел. 1897, проживали 1920 осіб, з них 445 євреїв. До кін. 19 ст. Юзвин перетворився на знач. торг. і ремісн. центр. Тут працювало багато дріб. підприємств з вичинки шкіри, пошиття одягу та взуття, виготовлення обіддя й коліс до возів. У цей період відкрито 2 казен. водяних млини та ґуральню. 1900 засн. філію Всерос. селян. банку. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Відтоді — село. 1923–30 — у складі Вінн. округи; від 1932 — Вінн. обл.; від 1925 — Вінн. р-ну. 1923–25 — райцентр. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від липня 1941 до 18 березня 1944 — під нім. окупацією. Влітку 1941 тут квартирувався батальйон «Нахтіґаль». 2 березня 1942 нацисти розстріляли 97 євреїв. На фронтах 2-ї світової війни загинули 183 воїни-земляки, яким 1973 встановили памʼятник. 1946 Юзвин перейменували на Н. на честь 125-річчя від дня народж. поета М. Некрасова, який по материній лінії походить з родини місц. поміщиків Закревських. До 160-річчя від дня народж. йому тут відкрили памʼят. знак. На поч. 1970-х рр. проживали 1,4 тис. осіб. 2003 засн. укр.-голланд. підприємство «Декоплант», що спеціалізується на вирощуванні троянд. У Н. — заг.-осв. школа, Будинок культури, амбулаторія заг. практики сімей. медицини. Є церква Успіння Пресвятої Богородиці. Охороняються гідрол. памʼятки природи місц. значення: джерела Бездонне, Вербичка, Нове життя і Янтар. Серед видат. уродженців — фізик, чл.-кор. НАНУ П. Олексенко, лікар В. Тарасюк; поетеси Ліна Біленька, Л. Гайжевська; мистецтвознавець І. Волянський.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
