Новикова Люція Борисівна — Енциклопедія Сучасної України

Новикова Люція Борисівна

НО́ВИКОВА Люція Борисівна (17. 11. 1928, м. Кемерово, РФ – 11. 11. 2014, Київ) – співачка (сопрано), педагог. Дружина Михайла, мати Наталії Кречків. Засл. арт. УРСР (1963). Закін. Київ. консерваторію (1954; кл. І. Паторжинського, М. Снаги-Паторжинської). Відтоді – солістка Закарп. (Ужгород), 1969–83 – Київ. філармоній; 1985–2014 – викл. Київ. ін-ту музики ім. Р. Ґлієра. Серед учнів – І. Кулик, І. Ладіна, Л. Лінчук, Л. Яницька. У репертуарі – сольні програми зарубіж. і вітчизн. класики. Виконувала сольні партії у великих вокал.-симф. формах «Червона калина» Л. Дичко, «Хустина» Л. Ревуцького, «Реквієм» Дж. Верді з Держ. симф. оркестром УРСР та Держ. хор. капелою УРСР «Думка». Гастролі в Чехословаччині, Угорщині, Польщі.

С. Й. Боровик


Покликання на статтю