Новиков Борис Кузьмич — Енциклопедія Сучасної України

Новиков Борис Кузьмич

НО́ВИКОВ Борис Кузьмич (Новиков Борис Кузьмич; 13. 07. 1925, м. Ряжськ, нині Рязан. обл., РФ – 25. 07. 1997, Москва) – російський актор. Нар. арт. РФ (1994). Закін. школу-студію при Театрі ім. Мосради (Мос­ква, 1948, викл. Ю. Завадський), у якому й працював до 1962. Був актором Моск. театру сатири (1963–72). Від 1955 – у кіно. Знявся, зокрема, в укр. стрічках: «Блакитна стріла» (1958, реж. Л. Естрін), «Мовчать тільки статуї» (1962, реж. В. Денисенко), «Повернення Вероніки» (1963), «Над нами Південний Хрест» (1965; обидва – реж. І. Болгарін, В. Іллєнко), «Острів юності» (1976, реж. Ю. Слупсь­кий, Б. Шиленко, роль Степана), «Чекаю і сподіваюсь» (1980, реж. С. Шахбазян; усі – Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка), «Квіти лугові» (реж. В. Лисенко, роль Діда Кузьми), «Білий танок» (реж. В. Виноградов, роль Хоми; обидва – 1981, Одес. кіностудія худож. фільмів), а також у фільмі «Повість полум’яних літ» (1960, реж. Ю. Солнцева, «Мосфільм»). Н. – комедій. актор, майстер епізоду. Виконував і провідні ролі, як негативні, так і гострохарактерні, доводив їх до рівня актор. шедевру; серед них – Митько Коршунов («Тихий Дон», 1957–58, реж. С. Герасимов, Моск. кіностудія ім. М. Горького), Ісак Ліберзон («Ад’ютант його ясновель­можності», 1969, реж. Є. Ташков), Тарас «Купи-продай» («Тіні зникають опівдні», 1971–72, реж. В. Усков, В. Краснопольський; обидва – «Мосфільм»). Також озвучив роль Листоноші Пєчкіна у мульт­фільмах «Троє з Простоквашино» (1978), «Канікули в Простоквашино» (1980), «Зима в Простоквашино» (1984; усі – реж. В. Попов, «Союзмультфільм»).

В. М. Войтенко

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
В. М. Войтенко . Новиков Борис Кузьмич // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=73099 (дата звернення: 28.09.2021)