НОВИ́Й СТАРОДУ́Б — село Олександрійського (до липня 2020 — Петрівського) ра­йону Кірово­градської області. 2020 Ново­стародубську сільську раду (15,62 км2; під­порядковано села Марʼя­нівка, Олімпіадівка, Федорівка та Червоносі­л­ля) зараховано до Петрівської громади. Н. С. знаходиться на р. Інгулець, у місці впаді­н­ня Бешки й Овнянки (басейн Дні­пра), за 90 км від обласного центру, 21 км від смт Петрове та 7 км від залізничної станції Королівка. За пере­писом населе­н­ня 2001, у Ново­стародубській сільській раді проживали 2246 осіб (з них у Н. С. — 1868); нині — 3619 осіб; пере­важно українці. Проходить автомагістраль Кривий Ріг–Петрове–Олександрія–Кропивницький. Історичні місцевості: Бешка, Кроква, Подухайлівка, Скверна, Скелі, Смалена. Зна­йдено прикраси чорноліської культури (8–7 ст. до н. е.). Поселе­н­ня, що виникло на території сучасного села, вперше згадується в писемних джерелах 1-ї половини 18 ст., зокрема й під на­звою Ов­нянка. Пізніше — Аврамівка (за прі­звищем земле­власника Аврамова, за іншими даними — сотника Авраменка). За короткий час поселе­н­ня стало значною слободою. 1754–59, 1761–64 — у складі Новосл­обідського козацького полку. Для охорони пів­ден­них земель від нападу татарських загонів діяли сторожові пости на високих могилах: Гроблена (по­близу шляху на Олександрію), Товста (по­близу шляху на с. Зелене), Смалена (на околиці села, вул. М. Грушевського), Попова (між Н. С. і смт Балахівка) та 2-х без­імен­них (пів­ден­ніше гаража колишнього колгоспу; на присадибній ділянці на вул. Європейська). 1821–57 — військове поселе­н­ня. Тут роз­ташували штаб Стародубського кінно-артилерійського полку. Від 1832 — сучасна назва. 1860–1923 — містечко, центр Ново­стародубської волості Олександрійського повіту (до 1920 — Херсонської губернії). У 19 ст. сформувалася велика єврейська громада. 1886 було 545 господарських дворів, мешкали 2811 осіб, діяли школа, православна церква, єврейський молитовний будинок, земська станція, 3 постоялих двори, проходили 4 щорічні ярмарки (у квітні — Георгіївський, у червні — Онуфріївський та Ільїнський, у жовтні — Параскевіївський). Згодом населе­н­ня збільшилося до 3,1 тис. осіб. Під час воєн­них дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1920–22 — у складі Кременчуцької, 1922–25 — Катеринославської губернії; 1923–25 — Олександрійський, 1925–30 — Криворізька округи; 1932–37 — Дні­пропетровська, 1937–39 — Миколаївська, від 1939 — Кірово­градська область. 1923–26 — райцентр. Від­тоді належав до Зеленського, Пʼя­тихатського і Новопразького, 1937–2020 — Петрівського, від 2020 — Олександрійського р-нів. 1930 створено МТС. Жителі потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталінських ре­пресій. Від 18 серпня 1941 до 5 грудня 1943 — під німецькою окупацією. Через село 45 днів (від жовтня 1943) проходила лінія фронту. У боях за визволе­н­ня Н. С. були вбиті понад 700 радянських воїнів (на братській могилі встановлено памʼятник). На фронтах 2-ї світової війни воювали 1588 воїнів-земляків, з них 851 загинув. 1952 виявлено геофізичну аномалію бідних залізних руд Новий Стародуб (від 0,2 × 0,8 км до 0,6 × 5,5 км), 1961–64 на ній проведено геологічні дослідже­н­ня. До східного крила Східно-Стародубської брахіантикліналі приурочене Балахівське родовище графіту. Роз­ві­дано Ново­стародубське родовище питної води. На території Петрівського лісництва Долинського лісового господарства — заповід­ні ур­очища Балахівське (318 га, Ново­стародубська сільська рада) та Новомогильне (205 га, між Н. С. і с. Зелене). У Н. С. — загальноосвітня школа, 2 дитсадки; Будинок культури, бібліотека, дитяча музична школа; ДЮСШ «Олімп»; амбулаторія загальної практики сімейної медицини. Є 2 релігійні громади: православна (церква Олександра Невського) та християн віри євангельської. Серед видатних уродженців — письмен­ник 19 ст. С. Степняк-Кравчинський, хірург-онколог І. Шевченко, Герої Соціалістичної Праці Г. Лубенець, М. Матяш, учасники 2-ї світової війни, Герої Радянського Союзу С. Погорєлов і П. Ткаченко.