Новий Стародуб — Енциклопедія Сучасної України

Новий Стародуб

НОВИ́Й СТАРОДУ́Б – село Олександрійського (до липня 2020 – Петрівського) району Кіровоградської області. 2020 Новостародуб. сільс. раду (15,62 км2; підпорядк. села Мар'я­нівка, Олімпіадівка, Федорівка та Червоносілля) зараховано до Петрів. громади. Н. С. знаходиться на р. Інгулець, у місці впадіння Бешки й Овнянки (бас. Дніпра), за 90 км від обл. центру, 21 км від смт Петрове та 7 км від залізнич. ст. Королівка. За переписом насел. 2001, у Новостародуб. сільс. раді проживали 2246 осіб (з них у Н. С. – 1868); нині – 3619 осіб; переважно українці. Проходить автомагістраль Кривий Ріг–Петрове–Олександрія–Кропивницький. Істор. місцевості: Бешка, Кроква, Подухайлівка, Скверна, Скелі, Смалена. Знайдено прикраси чорноліс. культури (8–7 ст. до н. е.). Поселення, що виникло на тер. сучас. села, вперше згадується в писем. джерелах 1-ї пол. 18 ст., зокрема й під назвою Ов­нянка. Пізніше – Аврамівка (за прізвищем землевласника Аврамова, за ін. даними – сотника Авраменка). За короткий час поселення стало знач. слободою. 1754–59, 1761–64 – у складі Новослобід. козац. полку. Для охорони пд. земель від нападу татар. загонів діяли сторож. пости на високих могилах: Гроблена (побл. шляху на Олександрію), Товста (побл. шляху на с. Зелене), Смалена (на околиці села, вул. М. Грушевського), Попова (між Н. С. і смт Балахівка) та 2-х безіменних (південніше гаража колиш. колгоспу; на присадиб. ділянці на вул. Європейська). 1821–57 – військ. поселення. Тут розташували штаб Стародуб. кінно-артилер. полку. Від 1832 – сучасна назва. 1860–1923 – м-ко, центр Новостародуб. волості Олександрій. пов. (до 1920 – Херсон. губ.). У 19 ст. сформувалася велика євр. громада. 1886 було 545 госп. дворів, мешкали 2811 осіб, діяли школа, православна церква, євр. молитов. будинок, земська станція, 3 постоялих двори, проходили 4 щорічні ярмарки (у квітні – Георгіївський, у червні – Онуфріївський та Ільїнський, у жовтні – Параскевіївський). Згодом насел. збільшилося до 3,1 тис. осіб. Під час воєн. дій 1918–20 влада не­одноразово змінювалася. 1920–22 – у складі Кременчуц., 1922–25 – Катеринослав. губ.; 1923–25 – Олександрій., 1925–30 – Криворіз. округ; 1932–37 – Дніпроп., 1937–39 – Микол., від 1939 – Кіровогр. обл. 1923–26 – райцентр. Відтоді належав до Зелен., П'я­тихат. і Новопраз., 1937–2020 – Петрів., від 2020 – Олександрій. р-нів. 1930 створ. МТС. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від 18 серпня 1941 до 5 грудня 1943 – під нім. окупацією. Через село 45 днів (від жовтня 1943) проходила лінія фронту. У боях за визволення Н. С. були вбиті понад 700 рад. воїнів (на брат. могилі встановлено пам'ятник). На фронтах 2-ї світ. вій­ни воювали 1588 воїнів-земляків, з них 851 загинув. 1952 виявлено геофіз. аномалію бідних заліз. руд Новий Стародуб (від 0,2 × 0,8 км до 0,6 × 5,5 км), 1961–64 на ній проведено геол. дослідження. До сх. крила Сх.-Стародуб. брахіантикліналі приурочене Балахів. родовище графіту. Розвідано Новостародуб. родовище питної води. На тер. Петрів. лісництва Долин. ліс. госп-ва – заповідні урочища Балахівське (318 га, Новостародуб. сільс. рада) та Новомогильне (205 га, між Н. С. і с. Зелене). У Н. С. – заг.-осв. школа, 2 дитсадки; Будинок культури, б-ка, дит. муз. школа; ДЮСШ «Олімп»; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. Є 2 реліг. громади: православна (церква Олександра Невського) та християн віри євангельської. Серед видат. уродженців – письменник 19 ст. С. Степняк-Кравчинський, хірург-онколог І. Шевченко, Герої Соц. Праці Г. Лубенець, М. Матяш, учасники 2-ї світ. вій­ни, Герої Рад. Союзу С. Погорєлов і П. Ткаченко.

В. Г. Заїка, В. П. Карпенко


Покликання на статтю