Новий Розділ
НОВИ́Й РОЗДІ́Л — місто Львівської області. 2020 у складі Стрий. р-ну з Новорозділ. міської ради та 5-х рад Микол. р-ну (Розділ. селищна й Берездовец., Березин., Горішнен. та Станковез. сільс. ради) утвор. Новорозділ. громаду (101,9 км2, 37 215 осіб). Знаходиться на межі Опілля та Передкарпатського прогину, на тер. Передкарпатського сірконосного басейну, на лівобереж. Дністров. схилі, за бл. 3 км від Дністра. Відстань до кордону з ЄС — 90 км, обл. центру — 54 км, м. Жидачів — 27 км, м. Ходорів та залізнич. ст. Миколаїв-Дністровський (с. Розвадів) — по 18 км, міжнар. автомагістралі Київ–Чоп — 12 км. Площа 24 км2. За переписом насел. 2001, проживали 28 227 осіб (складає 96,8 % до 1989); станом на 1 грудня 2019 — 28 320 осіб; переважно українці. Міста-побратими: Пасевальк (Німеччина) і Поліце (Польща). Проходить автомобіл. шлях Миколаїв–Ходорів. Засн. 1953 як гірн.-пром. с-ще на новому місці, де були поля та сіножаті. 1955 перших мешканців заселили у 3 багатоквартир. будинки. Тоді ж адміністративно с-ще належало до Малехів. сільс. ради. 1958 тут ввели в експлуатацію Роздільський гірничо-хімічний комбінат «Сірка», що почав розробляти карʼєр. способом одне з найбільших у Європі Роздільське родовище сірки (відкрито 1950). Водночас спорудили й залізничну гілку до Ходорова. 28 грудня 1958 відправили ешелон першої продукції розділ. сірчаників у Ленінград (нині С.-Петербург). У квітні 1959 с-ще отримало сучасну назву (від найменування сусід. смт Розділ Микол. р-ну), у жовтні того ж року віднесено до категорії смт; від 1965 — місто (до 2002 — рай. значення). До травня 1959 Н. Р. перебував у складі Дрогоб., відтоді — Львів. обл.; до 1962 та 1966–2002 — Микол., 1963–66 — Жидачів. р-нів. 1972 у його межі включено с. Малехів. Нині працюють «Карпати» Дослідно-механічний завод, підприємство нім. компанії «ODW-Elektrik» (виготовляє кабел. продукцію для автомобіл. компаній); Новорозділ. гірн.-хім. підприємство «Сірка» (добування піску, гравію, глини та каоліну), Розділ. гірн.-хім. комбінат «Сірка» (добування декор. та буд. каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю), наук.-вироб. компанія «Реагент» (випускає різноманітну хім. продукцію), підприємство «Нафтогазтепло» (виробляє електр. та тепл. енергії). У Н. Р. — політех. коледж (1965–76 — вечір. хім.-технол., 1976–2008 — політех. технікум; нині ВНЗ 1–2-го рівня акредитації), профес. ліцей (1969–2005 — ПТУ № 5), профес. ліцей будівництва та побуту (1965–66 — у Миколаєві, від 2005 — сучасна назва); навч.-вихов. комплекс, 4 заг.-осв. школи, 4 дитсадки; Будинок дит. та юнац. творчості, ДЮСШ; централізов. бібліотечна система (центр. і дит. б-ки та філія), міський Будинок культури «Молодість», дит. школа мистецтв (2015 присвоєно імʼя О. Рудницького, який навч. та викладав у ній; також функціонує шкіл. музей цього визнач. піаніста й музикознавця). 1959–70 брати Богдан-Михайло та Роман-Андрій Жеплинські створили та керували тут капелами бандуристів «Дністер» і «Струмок». У Н. Р. минули дит. роки естрад. співака, телеведучого, письменника Кузьми (справж. — А. Кузьменко; навч. у заг.-осв. школі № 4). У 1980-х рр. у місті жив і працював флейтист, музикознавець В. Качмарчик. Тривалий час від 1981 подружжя Тетяни та Юрія Трегубових були кер. зразк. ансамблю нар. танцю «Веселка», що став лауреатом низки всеукр. і міжнар. (Москва; Новий Сад, Сербія; Варшава, Поліце; Софія; Шарошната, Угорщина) конкурсів, а нині налічує понад 100 дітей. Нар. колективи: хор «Оранта», хор. капела «Дністряни», ансамбль пісні та музики «Мальви», фольклор. ансамбль «Джерело». Від 1990 видають міську г. «Вісник Розділля». 2018 чл. літ. гуртка «Барви» опублікували у місті зб. поезій «Птиці з рідного гнізда», присвячену 65-річчю Н. Р. Діють міська лікарня та поліклініка. Є стадіон «Галичина». Організовано спорт. клуби «Титан-Спорт» (дзюдо) і «Скіф» (футбол). Заг. тер. зеленої зони міста та навколо нього становить 8860 га. Включає лісопарк, приміс. ліс, оз. Барвінок (25 га; на березі — відслонення пісковиків, що жит. називають Скелею кохання). У центрі міста споруджено 2 озера з острівцями, що засаджені вербами. Реліг. громади: УГКЦ (2 церкви: Різдва Пресвятої Богородиці та Покрови Пресвятої Богородиці; каплиця св. Володимира), Православ. Церкви України (церква св. Миколая, СвятоТроїц. каплиця), євангел. християн-баптистів, адвентистів сьомого дня, християн віри євангельської. Встановлено памʼятник Т. Шевченку, скульптурну композицію «Пісня», памʼятник-каплицю Борцям за волю України, камінь з мемор. дошкою Героям Небес. сотні, памʼятні знаки на поч. проспекту Т. Шевченка та на честь 150-річчя І. Франка, скульптуру «Футбольний мʼяч». Серед видат. уродженців — фахівець у галузі автоматизації та компʼютер. технологій В. Овсяк і спортсменка Я. Матло (плавання).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
