Новий Милятин — Енциклопедія Сучасної України

Новий Милятин

НОВИ́Й МИЛЯ́ТИН – село Золочівського (до липня 2020 – Буського) району Львівсь­кої області. 2020 Милятин. сільс. раду, якій підпорядк. села Новий Ріпнів, Ріпнів, Старий Милятин., зараховано до Буської громади. Н. М. знаходиться за 45 км від обл. центру, 9 км від м. Буськ та 16 км від залізнич. ст. Красне. Пл. 0,93 км2. За переписом насел. 2001, проживали 590 осіб; нині – 546 осіб; переважно українці. Проходить автомобіл. шлях Київ–Чоп. Досліджено поховання культури шнур. кераміки, виявлено артефакти 7–11 ст. Поселення під назвою Милятин вперше згадується у писем. джерелах 1431. У 1578 за 2 км на Сх. від нього виникло нове поселення, яке назвали Н. М. Польс. король Стефан Баторій надав йому Маґдебур. право. У 18 ст. Н. М. був важливим осередком католиків, діяли лат. парафія, осередок ченців-камедулів, монастир кармелітів. 1747 сюди перенесли чудо­твор. образ Ісуса Христа з Нового Ставу. Після 1-го поділу Польщі 1772 – у складі Австрії (від 1867 – Австро-Угорщина). Згодом – село. 1884 мешкали 434 поляки та 23 українці. Від листопада 1918 – під владою ЗУНР. 1919–39 – знову у складі Польщі. Адміністративно Н. М. належав до Кам'янка-Струмилів. пов. Терноп. воєводства; був центром ґміни. У вересні 1939 на тер. краю увійшли рад. війська. Відтоді – село Львів. обл.; 1940–44 – Дідилів. р-ну. Від липня 1941 до липня 1944 – під нім. окупацією. До серед. 1950-х рр. діяло підпілля ОУН–УПА. 1944–59 – райцентр. У 2-й пол. 1960-х рр. проживали 475 осіб. Нині у Н. М. – заг.-осв. школа, дит. будинок «Відкрите серце»; Нар. дім, б-ка; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. Пам'ятки арх-ри нац. значення: каплиця на честь перемоги об'єднаних сил укр. козаків на чолі з гетьманом П. Сагайдачним і війська Речі Посполитої над ос­ман. армією в Хотин. битві 1621 (встановлено у 17 ст. за наказом польс. короля Яна ІІІ Собеського; з цегли у вигляді триярус. баш­ти; квадратна в плані, усі яруси з кожного боку прикрашено ароч. нішами), костел Воздвиження Чесного Хреста (1771–91; збудовано у вигляді лат. хреста з однопрясловими квадратною апсидою та раменами трансепту, двопрясловою навою з нартексом; по сторонах нави за аркадою розміщено каплиці (бічні нави), а з обох сторін апсиди – поверхові прибудови захристії та скарбниці; у фасад. мурі круглі сходи ведуть до муз. хору, горища; фасад розчленований по горизонталі карнизами на 3 яруси, по вертикалі – пілястрами на 5 прясел, кількість яких зменшується з кожним ярусом; трипряслова середня частина є найнижчою, з обох сторін її нижнього ярусу пари тоскан. колон підтримують виступаючу частину антаблемента; верх. ярус завершено фронтоном; восьмигран. барабан з невеликими вікнами з профільованим обрамленням декорований лізенами; купол увінчано восьмибіч. ліхтарем), корчма (18 ст.; одноповерх. барок. аустерія, зведена з цегли в формі літери Н.). Побл. села є сірководневе озеро з джерелом, вода у якому за лікув. властивостями не має аналогів в Україні.

С. М. Гриневич

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю