Новий Двір — Енциклопедія Сучасної України

Новий Двір

НОВИ́Й ДВІР – село Ковельського (до липня 2020 – Турійського) району Волинської області. 2020 Новодвір. сільс. раду (підпорядк. села Дож­ва, Ловища, Осьмиговичі, Поляна, до 1954 – Іванівка, та Синявка) зараховано до Турій. громади. Н. Д. знаходиться на лівому березі р. Стохід (притока Прип'яті, бас. Дніпра), за 38 км від м. Володимир-Волинський, 25 км від смт Турійськ і 21 км від залізнич. ст. Голоби (усі – Волин. обл.). Об'єк­ти природно-заповід. фонду місц. значення: гідрол. заказник Озеро Олеандра (31,4 га), заповідні урочища Під лісом у Н. Д., За кузнею у с. Ловище, Парники у с. Осьмиговичі (усі – по 0,2 га), За фермою у с. Поляна, Старий піщаний ка­р'єр у с. Дажва, Старий піщаний кар'єр у с. Синявка (усі – по 0,1 га). Пл. Н. Д. 1,89 км2. За переписом насел. 2001, проживали 469 осіб; 2020 – 466 осіб; переважно українці. У минулому навколишні землі входили до складу Київ. Русі, Волин., а потім – Галицько-Волин. князівств (на пн.-зх. околиці Н. Д. обстежено городище 9–13 ст., що нині є пам'яткою арх-ри нац. значення). Від 1340-х рр. – під владою Великого князівства Литовського, після Люблін. унії 1569 – Польщі. Н. Д. вперше згадується у писем. джерелах 1570 як власність М. Домбровського. Жит. брали участь у Визв. вій­ні під проводом Б. Хмельницького. За Андрусів. перемир'ям 1667 та за умовами «Вічного миру» 1686 Н. Д. залишився в складі Польщі, після її 3-го поділу 1795 відійшов до Рос. імперії. Відтоді – у складі Володимир-Волин. пов. Волин. губ. Згодом – волос. центр. Наприкінці 19 ст. до Новодвір. волості увійшла Купичів. волость із переважно чеським насел. Тоді ж у Н. Д. було 60 дворів, мешкали 468 осіб, діяли церква та парафіял. школа. Під час 1-ї світ. вій­ни відбувалися великі бої між австро-угор. і рос. військами. За Ризьким мирним договором 1921 Н. Д. знову віді­йшов до Польщі. Відтоді – село Ковел. пов. Волин. воєводства. Тривалий час Н. Д. належав до ґміни Купічув. Від 1939 – у складі Волин. обл. УРСР; 1940–2020 – Турій., від 2020 – Ковел. р-нів. Багато жит. зазнали сталін. репресій. Від червня 1941 до липня 1944 – під нім. окупацією. Діяло рад. підпілля. Нацисти вбили 34 жит., спалили сотні будівель. 1943 вояки УПА на тер. городища облаштували лінію оборони (нині пам'ятка історії місц. значення). Загони оунів. повстанців вели збройну боротьбу проти рад. влади до серед. 1950-х рр. 1974 встановлено пам'ятник воїнам-землякам, які загинули на фронтах 2-ї світ. вій­ни. За Всесоюз. переписом насел. 1989, мешкали 460 осіб. Нині у Н. Д. – заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. 2012 з ініціативи вчительки О. Гінгіної засн. регіон. фестиваль пов­стан. пісні «Складем хоч пізнії вінці». 2017 освячено храм архістратига Михаїла.

Літ.: Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся: (Краєзн. слов. від найдавніших часів до 1914 р.). Т. 2. Вінніпеґ, 1986; Ярмолюк З. Про Турійськ і Турійський район. Лц., 2000; Студії і матеріали з історії Волині. Лц., 2012.

Л. А. Лук'янчук, Р. І. Веремчук

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
Л. А. Лук'янчук, Р. І. Веремчук . Новий Двір // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=73164 (дата звернення: 22.10.2021)