Нове Місто село Самбірського району

Визначення і загальна характеристика

НОВЕ́ МІ́СТО  — село Самбірського (до липня 2020 — Старосамбірського) району Львівської області. 2015 з Новоміс. (підпорядк. села Боневичі, Городисько, Грабівниця, Комаровичі, Посада-Новоміська), Болозів. (Нижня Вовча), Грушатиц. (Дешичі, Саночани, Чижки) і Конів. (Товарна) сільс. рад утвор. Новоміс. сільс. об’єднану територіал. громаду (113 км², 5989 осіб), що 2020 була зарахована до Добромил. громади. Н. М. знаходиться в перед­гір’ї Карпат, побл. Гол. європ. вододілу, на р. Вирва (притока Вігору, бас. Вісли), за 110 км від обл. центру, 30 км від м. Старий Самбір та від м. Перемишль (Польща). Площа 1,85 км². За переписом насел. 2001, проживали 878 осіб; станом на 2019 — 818 осіб: українців — 85 %, поляків — 15 %. Є залізнич. зупин. пункт, що розташ. за 8 км від ст. Нижанковичі. На г. Радич (пд. околиця села) досліджено стоянку первіс. людей, біля якої виявлено кам’яні сокири, молоти, серпи. На лівому низькому березі Вирви, в лісі (за бл. 0,5 км від сільс. окраїн) обстежено поселення ранньої заліз. доби. 1871 на тер. Н. М. знайдено римські монети, що нині зберігаються в Краків. археол. музеї. У княжі часи тут було поселення Библо, що 1241–42 зруйнувало монголо-татар. військо. Мешканці, яким вдалося вціліти, поселилися за 3 км на Пн. (нині с. Библо). Згодом частина людей повернулася на старе місце, де заснували с. Н. М., що вперше згадується 1301 в грамоті князя Лева Даниловича. Здавна жит. займалися виноградарством і бджільницт­вом (нині є Винна гора й урочище Пасіка). 1463 надано Маґдебур. право. Тривалий час Н. М. належало шляхтичам Гербуртам, Скорутам, Красіньським, Шидловським та ін. Під час Визв. вій­ни під проводом Б. Хмельницького містечко зазнало знач. руйнувань. Пізніше Н. М. отримало статус міста. Після 1-го поділу Польщі 1772 відійшло до Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). 1854–67, 1876–1940 — у складі Добромил., 1867–76 — Бірчан. пов. Наприкінці 19 ст. мешкало бл. 1 тис. осіб, переважно поляки, а також євреї та українці. Після розпаду Австро-Угорщини 1918 — у складі ЗУНР. Відтоді відбулося кілька боїв між укр. і польс. військами, зокрема 4 лютого 1919. У 1919–39 — знову під владою Польщі. 1920–34 — містечко, відтоді — село Львів. воєводства; 1934–39 — центр сільс. ґміни. 1921 мешкало 794 особи, з них 259 євреїв. У міжвоєнні роки діяла низка осередків укр. т-в, зокрема й «Просвіти» (засн. 1911). У вересні 1939 Н. М. зайняли рад. війська. 1939–59 — у складі Дрогоб., від 1959 — Львів. обл.; 1940–62 — Добромил., 1962–2020 — Старосамбір., від 2020 — Самбір. р-нів. Від кін. червня 1941 до кін. липня 1944 — під нім. окупацією. Нацисти створили ґетто. Восени 1942 усіх євреїв вивезли до табору Белжець (Польща) та вбили. Є брат. могила рад. воїнів, які загинули під час 2-ї світової вій­ни. Жит. зазнали сталін. репресій. До серед. 1950-х рр. вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. Нині працюють 2 фермер. господарства. У Н. М. — заг.-осв. школа, дитсадок; Нар. дім, б-ка; амбулаторія заг. практики сімей. медицини; філія Старосамбір. відділ. ощадбанку. Пам’ятки архітектури: нац. значення — костел св. Мартина (16–17 ст.; у стилі пізньої готики, що виразно підкреслюють контрфорси, цегляне мурування хрест. системи, стрільчасті вікна та портали); місц. — міська ратуша (1906). Збереглися муров. церква Успіння Пресвятої Богородиці (1908), старе приміщення школи (1908–09; нове збудов. 1981), колиш. панський маєток (поч. 20 ст.). У 16 ст. у Н. М. народилися філософ, педагог Лукаш, польс. богослови, педагоги брати Бенедикт, Йоган і Станіслав Гербести.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю