Новгород-Сіверський Спасо-Преображенський чоловічий монастир УПЦ МП — Енциклопедія Сучасної України

Новгород-Сіверський Спасо-Преображенський чоловічий монастир УПЦ МП

НО́ВГОРОД-СІ́ВЕРСЬКИЙ СПА́СО-ПРЕОБРАЖЕ́НСЬКИЙ ЧОЛОВІ́ЧИЙ МОНАСТИ́Р УПЦ МП Знаходиться в м. Новгород-Сіверський Черніг. обл. За легендою, засн. в 11 ст. на пагорбі над заплавою р. Десна за наказом черніг. князя Мстислава Володимировича Тмутороканського. Ім'я першого відомого на сьогодні настоятеля – архімандрит Васіан (серед. 16 ст.). Архіт. комплекс монастиря формувався протягом 16–18 ст. У 16 ст. було зведено надбрамну вежу-дзвіницю, покої настоятеля з Іллінською церквою (згодом неодноразово перебудовувалися), житл. корпус, одноповерх. корпус над льохами, з якого починається підзем. хід; у 17 ст. – палат. корпус з трапезною та Петропавлів. церквою, колегіум (1635), пн. келії, стіни та сторожові вежі. Домінантою обителі є Спасо-Преображен. собор, збудов. 1790–96 за проектом арх. Дж. Кваренґі у стилі класицизму (нині пам'ятка арх-ри нац. значення) на місті мурованого храму 12 ст. Через помилки, допущені під час буд-ва, собор вже за кільканадцять років був в аварій. стані, тому 1817–21 під кер-вом арх. А. Карташевського споруджено допоміжні конструкції для його збереження. Храм мурований, квадратний у плані, чотиристовпний, завершується п'ятьма банями. З трьох сторін (крім сх.) фасади оформлені портиками тоскан. ордера, чотири колони яких поставлені в антах. Чотирма пілонами, об'єднаними попружними арками, інтер'єр поділений на де­в'ять камер та вирізняється багатством просторового рішення і насиченістю декор.-худож. оздоб­лення. Центр. місце займає підбанний простір, окреслений спареними колонами іонічного ордера, що несуть антаблемент з карнизом з модульйонами, на які спираються підпружні арки. Склепіння купола розписане під кесони. 1657–79 монастир був резиденцією єпископа Чернігівського та Новгород-Сіверського Лазаря Барановича, який 1672 відкрив в обителі друкарню (1679 її переведено до Чернігова), організував лат. школу та скрипторій (тут 1665 створ. рукопис. ілюстров. «Служебник»). 17 грудня 1668 на тер. монастиря гетьманом Лівобереж. України обраний Д. Многогрішний. 1699–1700 настоятелем був Димитрій Ростовський, 1716–18 проповідником – Арсеній (Мацієвич), майбутній митрополит Тобольський, 1813–20 провів останні роки життя колиш. архієпископ Могильовський Варлаам (Шишацький), 1871–73 на спокої перебував архієпископ Чернігівський Варлаам (Денисов). Від 1890 діяло реліг.-благочинне братство св. Димитрія Ростовського. 1918 монастир закрито. У 1920-х рр. у його будівлях розміщувалися частини Червоної Армії, дит. будинок тощо. 1929 монастир. комплекс перетвор. на істор.-культур. заповідник. 1941–43 на його тер. діяв табір для військовополонених та цивіл. осіб, 1955–85 – психоневрол. інтернат, від 1987 – філія Черніг. архіт.-істор. заповідника, від 1990 – Новгород-Сіверський історико-культурний музей-заповідник «Слово о полку Ігоревім». 1997 розпочато відновлення обителі, яку офіційно відкрито 1999. Реставрацію монастир. комплексу завершено 2004. Від 2007 братію очолює єпископ Любецький Никодим (Пустовгар). Нині в обителі проживають 15 насельників, у священиц. сані – 9. Святині – місцевошанов. ікони Божої Матері Леньківської «Спасителька потопельників» та Новодвор. Божої Матері.

Літ.: Филарет (Гумилевский). Описание Новгородсеверского Спасопреображенского первоклассного мужеского монастыря. Чг., 1873; Воїнов С. Новгород-Сіверський. Чг., 1999; Сугоняко М. Новгород-Сіверський: Путівник. К., 2012; Карманов Ю. О. Політичні фактори відродження Новгород-Сіверського Спасо-Преображенського монастиря в XVI ст. // Сіверщина в історії України. 2013. Вип. 6.

О. П. Радченко


Покликання на статтю