Новицький Володимир Станіславович — Енциклопедія Сучасної України

Новицький Володимир Станіславович

НОВИ́ЦЬКИЙ Володимир Станіславович (09. 09. 1947, с. Рисовата, нині Михайлючка Шепетів. р-ну Хмельн. обл.) – хімік. Д-р тех. н. (1990), проф. (2002). Премія РМ СРСР (1983). Держ. премія України у галузі н. і т. (2002). Закін. Дніпроп. хім.-технол. ін-т (нині Дніпро, 1970). Від 1977 працював у Держ. НДПІ метанолу та продуктів орган. синтезу (м. Сіверськодонецьк Луган. обл.): 1982–84 – зав. лаб. короз. дослідж. і контро­лю, 1984–91 – дир.; від 1991 – заст. голови Держ. ком-ту хім. пром-сті України; від 1992 – заст., 1992–95 – 1-й заст. міністра Мін-ва пром-сті України; 1995–99 – заст. голови колегії Міждерж. екон. ком-ту СНД; 1999–2000 – голова Держ. інновац. фонду України; 2002–03 – радник Президента України; 2003–05 – заст., 2007–10 – Міністр пром. політики України (усі – Київ). Гол. ред. ж. «Хімічна промисловість України». Під кер-вом Н. розроблено і впроваджено пром. системи короз. конт­ролю та електрохім. захисту пром. обладнання.

Пр.: Контроль коррозионного состояния промышленного оборудования. Принципы организации, краткий обзор применяемых методов // ФХММ. 1986. № 3; Анодная защита технологического оборудования // Защита металлов. 1991. Т. 27. № 4 (спів­авт.); Химический комплекс СНГ, основные направления сотрудничества // Агрохимбизнес. 1996. № 20 (спів­авт.); Машиностроительный комплекс СНГ и проблемы экономи­ческой политики // Вопр. экономики. 1996. № 11 (спів­авт.); Коррозионный контроль технологического оборудования. К., 2001 (спів­авт.); Нова індустріалізація – реальний шанс для України. К., 2019.

Н. М. Зінатуліна

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
Н. М. Зінатуліна . Новицький Володимир Станіславович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=73279 (дата звернення: 28.09.2021)