Нові Яриловичі — Енциклопедія Сучасної України

Нові Яриловичі

НОВІ́ ЯРИЛО́ВИЧІ (давня назва – Яриловичі) – село Чернігівського (до липня 2020 – Ріпкинського) району Чернігівської області. Наприкінці 2019 Новояриловиц. сільс. раду, якій підпорядк. села Старі Яриловичі (Старе Село), Киселівка, Нова Папірня, Сиделівка та Скиток, приєднано до Добрян. селищ. об’єднаної територ. громади. Н. Я. знаходяться на р. Немильня (притока Сожа, бас. Дніпра), за 63 км від обл. центру, 26 км від смт Ріпки, 12 км від залізнич. ст. Горно­стаївка та 6 км від пункту конт­ролю «Нові Яриловичі» для автомобіл. транспорту на укр.-білорус. кордоні. Є Новояриловиц. лісництво Добрян. держлісгоспу, де охороняють заказники Військові Гори (ліс., 102 га) та Дор (гідрол., 166 га; обидва – від 1984) і пам’ят­ку природи урочище Суха Грядь (ботан., 3,2 га, від 1978; усі – місц. значення). Пл. 2,37 км2. За переписом насел. 2001, проживали 667 осіб; 2018 – 511 осіб; переважно українці. Проходить автомобіл. шлях міжнар. значення Одеса–С.-Пе­тербург. Пам’ятки археології місц. значення: городище та посад (7–3 ст. до н. е., 6–13 і 17–19 ст.), поселення Причал, Скиток (обидва – 2–1 тис. до н. е.), Сож (12–13 ст.; усі – с. Скиток), Старі Яриловичі-Південь (с. Старі Яриловичі, 2–1 тис. до н. е., 18 ст.), Немильня-село, або Немильня І, Немильня IV (обидва – 2 тис. до н. е., 3–5 і 16–18 ст.), Немильня ІІ (5–3 ст. до н. е.), Немильня ІІІ (2 тис. до н. е.), Немильня V (5–2 тис. до н. е., 17–18 ст.; усі – Н. Я.), Нова Папірня I (с. Нова Папірня, 5–3 тис. до н. е.). Знайдено скарб араб. монет-диргемів 9 ст. Яриловичі вперше згадуються у писем. джерелах серед. 18 ст. До 1781 село належало до Роїської сотні Черніг. полку. Тривалий час було центром Яриловиц. (на поч. 20 ст. – Новояриловиц.) волості. 1781–96 – у складі Черніг. намісництва; 1796–1802 – Малорос., 1802–1925 – Черніг. губ.; 1781–1923 – Городнян. пов. 1866 було 132 двори, мешкали 890 осіб; 1885 – відповідно 182 і 1120; 1897 – 313 і 1611. У 2-й пол. 19 ст. діяли земська школа, Успен. церква (нині є однойм. парафія), збирали 3 ярмарки на рік. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923 з Новояриловиц., Олешнян. і частини Дроздовиц. волостей утвор. Добрян. р-н. 1923–25 – у складі Снов., 1925–30 – Черніг. округ; від 1932 – Черніг. обл.; 1959–2020 – Ріпкин., від 2020 – Черніг. р-нів. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від вересня 1941 до вересня 1943 – під нім. окупацією. Діяло рад. підпілля. На фронтах 2-ї світ. вій­ни воювали 269 воїнів-земляків, з них 178 загинули. На брат. могилі рад. воїнів-визволителів встановлено пам’ятник (поховано 126 осіб). У рад. період працював радгосп «Поліський» (зерн. і м’ясо-молоч. напрями; 6841 га с.-г. угідь, з них 2903 га орної землі). 1989 проживали 809 осіб. У Н. Я. – заг.-осв. школа, дитсадок; клуб, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. У с. Скиток – ботан. пам’ят­ка природи місц. значення Дуби скитоські (від 1978). Серед видат. уродженців – історик, архівіст, краєзнавець П. Добровольський і вчений-зоотехнік В. Топіха.

В. М. Ткаченко

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
В. М. Ткаченко . Нові Яриловичі // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=73326 (дата звернення: 16.09.2021)