Новоамвросіївське — Енциклопедія Сучасної України

Новоамвросіївське

НОВОАМВРО́СІЇВСЬКЕ – селище міського типу Донецького (до 2020 – Амвросіївського) району Донецької області. Н. знаходиться на правому березі р. Кринка (притока Міусу, бас. Азовського моря), за 80 км від Донецька, 3,5 км від м. Амвросіївка, 7 км від залізнич. ст. Амвросіївка та бл. 25 км від пункту пропуску Новоазовськ на укр.-рос. кордоні. Пл. 1,05 км2. За переписом насел. 2001, проживали 2582 особи (складає 87,2 % до 1989), з них зазначили рідною укр. мову 29,41 %, рос. – 70,13 %; станом на 1 січня 2014 – 2190 осіб. Побл. Н. виявлено поселення епохи бронзи, обстежено кургани мідного та бронз. віків, скіф. і сармат. часів. Історія с-ща тісно пов'язана з Ам­вросіївкою, а також з відкриттям і розробленням на цих землях знач. покладів мергелю. Воно було засн. наприкінці 19 ст. у зв'язку з налагодженням цемент. вироб-ва (див. «Донцемент»). 1895 тут звели перші будівлі. Деякий час новоутвор. поселення мало назви: Черновське (за ім'ям власника цемент. з-дів) та Селище Цементного Заводу № 2. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1920–25 – у складі Донец. губ.; 1923–25 – Таганроз., 1925–30 – Сталін. округ; 1932–38 та від 1962 – Донец., 1938–62 – Сталін. обл.; 1923–2020 – Амвросіїв. р-ну. Жит. зазнали сталін. репресій. Від 22 жовтня 1941 до 23 серпня 1943 – під нім. окупацією. Діяло рад. підпілля. На фронтах 2-ї світ. вій­ни воювали 126 воїнів-земляків, з них 50 загинули (на їх честь відкрито мемор. сквер). Від 1956 – смт. 1979 мешкали 3313 осіб. Від того ж року охороняють ботан. заказник місц. значення Пристенське (250 га). Від серпня 2014 донині Н. контролюють сепаратисти т. зв. Донец. нар. республіки. 2020 постановою ВР України Амвросіїв. міську територіал. громаду включено до складу Донец. р-ну. Тут є також поклади червоної глини та буд. пісків. У 1-й пол. 2010-х рр. діяли заг.-осв. школа, дитсадок; Палац культури, школа мист-в, б-ка; амбулаторія заг. практики сімей. медицини; Свято-Пантелеймонів. православна парафія. З Н. пов'язані життя та діяльність Героїв Соц. Праці Г. Данченка й О. Педана.

А. І. Шушківський


Покликання на статтю