Новоборове — Енциклопедія Сучасної України

Новоборове

НОВОБОРОВЕ́ (до 1958 – Ново-Борове) – село Старобільського району Луганської області. Належить до Старобіл. громади. Н. знаходиться на р. Борова (притока Сіверського Дінця), за 42 км від райцентру та 35 км від залізнич. ст. Рубіжне. За 1 км на Пн. – гідрол. пам’ятка природи місц. значення Новоборів. джерело (охороняють від 1971, живить малу р. Гнила Плотва). Пл. 3,2 км2. За переписом насел. 2001, проживали 599 осіб; 2018 – 309 осіб; переважно українці. Засн. на поч. 19 ст. вихідцями з Борівського городка (нині смт Борівське Сіверськодонец. р-ну Луган. обл.). Жит. підтримали пов­стання під проводом К. Булавіна, за що зазнали жорстких покарань від царської влади. Згодом – велика держ. слобода. Тривалий час Н. було центром Новоборів. волості. 1765–80, 1796–1835 – у складі Слобід.-Укр., 1835–1920 – Харків. губ.; 1780–96 – Харків. намісництва; 1797–1923 – Старобіл. пов. 1885 було 395 дворів, проживали 1958 осіб, діяли православна церква, школа, збирали 3 ярмарки на рік. 1914 мешкали 3178 осіб. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1920–25 – село Донец. губ.; 1923–30, 1933–38 – Старобіл., влітку 1930 – Луган., у вересні того ж року – Харків. округ; 1932–38 – Донец., від 1938 – Луган. (до 1958 та 1970–90 – Ворошиловгр.) обл. 1923 з Містків. і Новоборів. волостей утвор. Містків. р-н (існував до 1931 та 1935–59). У 1931–35 – у складі Сватів. р-ну. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від липня 1942 до січня 1943 – під нім. окупацією. На фронтах 2-ї світ. вій­ни воювали 368 воїнів-земляків, з них 114 загинули (встановлено пам’ят­ник). У 2-й пол. 1960-х рр. проживали понад 980 осіб. Є Будинок культури; б-ка; фельдшер. пункт. Збереглася цегл. Свято-Вознесен. церква (1902).

Літ.: Мірошниченко І. О. Старобільщина: (історико-краєзнавчий нарис). 2002; Його ж. Старобельщина – жемчужина Приайдарья. 2011 (обидві – Луганськ).

О. І. Дівенко

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
О. І. Дівенко . Новоборове // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=73365 (дата звернення: 25.09.2021)