Нововолодимирівка — Енциклопедія Сучасної України

Нововолодимирівка

НОВОВОЛОДИ́МИРІВКА – село Каховського (до липня 2020 – Чаплинського) району Херсонської області. У грудні 2016 у складі Павлів. сільс. ради приєднано до Присивас. сільс. об'єд­наної територ. громади. Н. знаходиться побл. затоки Сиваш Азовського моря, за 20 км від смт Чаплинка; на Пн. прилягає до с. Павлівка. За переписом насел. 2001, проживала 161 особа; нині – 42 особи; переважно українці. Пам'ятки археології: 2 палеоліт. стоянки, поселення доби бронзи, кургани 2 тис. до н. е. (160 насипів). Стоянка Нововолодимирівка ІІ має статус пам'ятки нац. значення. Міститься на мисі, що утворений берегом Сивашу та безімен. балки. Заг. розміри 15 × 15 м. Відкрита 1983 М. Оленковським. 1984 проведено шурфовку та виявлено культур. шар, 1985 і 1987 розкопано. Археол. матеріал – різці, мікропластинки з притупленим краєм, вістря, проколки, пластинки з відщепів з ретушшю, заготовки та відходи вироб-ва – зберігається у Херсон. краєзн. музеї. На стоянці також знайдено артефакти доби бронзи. Село засн. 1872 на землях Дніпров. пов. Таврій. губ.; належало до Першо-Костянтинів. волості. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1920–22 – у складі Микол., 1922–25 – Одес. губ.; 1923–30 – Херсон. округи; 1932–37 – Одес., 1937–44 – Микол., від 1944 – Херсон. обл.; 1923–2020 – Чаплин., від 2020 – Кахов. р-ну. Жит. зазнали сталін. репресій. Від вересня 1941 до кін. жовтня 1943 – під нім. окупацією. Серед видат. уродженців – арт. балету, балетмейстер, засл. арт. України Л. Сидорчук.

А. Л. Андрієвський


Покликання на статтю