Нововоронцовка — Енциклопедія Сучасної України

Нововоронцовка

НОВОВОРОНЦО́ВКА – селище міського типу Бериславського (до липня 2020 – Нововоронцовського) району Херсонської області. У жовтні 2020 з Нововоронцов. селищ. та Любимів., Миролюбів. (підпорядк. с. Трудолюбівка), Нововоскресен., Осокорів. і Хрещенів. (села Петрівка, Шевченківка) сільс. рад сформовано Нововоронцов. селищну об'єднану територіал. громаду (463,4 км2, 12 545 осіб). Н. знаходиться на правому березі Дніпра (Каховського водосховища), побл. межі з Зеленодол. міською об'єд­наною територіал. громадою Криворіз. р-ну Дніпроп. обл., за 167 км від обл. центру, 165 км від м. Дніпро, 86 км від м. Бери­слав і 18 км від залізнич. ст. Тік. Пл. 5,9 км2. За переписом насел. 2001, проживали 7111 осіб (складає 97,2 % до 1989); станом на 1 січня 2020 – 6162 особи; переважно українці (бл. 93 %), а також росіяни (4 %), білоруси (1,6 %), молдовани, вірмени, євреї. Проходить автомобіл. шлях Мар'ян­ське (Зеленодол. міської об'єд­наної територіал. громади)–Берислав. У околицях виявлено кургани 3–1 тис. до н. е., залишки скіф. поселення та 3 кам'яні баби кочівників 11–13 ст. У 2-й пол. 18 ст. на цих землях були запороз. зимівники. Пізніше засн. с. Миколаївка, що вперше згадується в писем. джерелах 1795. До 1923 – у складі Херсон. пов.; 1796–1802 – Новорос., 1802–03 та 1920–21 – Микол., 1803–1920 – Херсон., 1921–25 – Одес. губ. Станом на 1799 мешкали 524 особи. Тоді ж Миколаївка належала генерал-майору фон Сталю. Від 1821 – у власності графа М. Воронцова, який перейменував її на Н. 1835 проживали 1437 осіб. У Ново­во­рон­цов. економії розводили овець, вирощували зерн. культури; був засн. кінний з-д і закладений 56-десятин. парк з фрукт. садом. Поступово Н. перетворилася на знач. торг. центр. Тут сформувалася велика євр. громада. Від 1829 – м-ко. Тривалий час існувала Нововоронцов. волость. 1837 у Н. побував рос. письменник В. Жуковський разом з цесаревичем (майбут. цар Олександр II). 1859 було 377 дворів, мешкали 1849 осіб; 1886 – відповідно 230 і 1494. У 2-й пол. 19 ст. діяли православна церква, євр. молитов. будинок, земське уч-ще, церк.-парафіял. школа, працювали мех. і 6 горнят. з-ди, проводили 5 ярмарків на рік, щонеділі базари та щотижня торжки. 1885 з Нововоронцов. пристані вивезено 840,5 тис. пудів, 1910 – 4,7 млн пудів, 1914 – 6 млн пудів зерна. На поч. 20 ст. працювали чавуноливар. і цегел. з-ди, парова кузня, газогенератор. млин і олійниця. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Відтоді – село, від 1956 – смт. 1923 з Качкарів. і Нововоронцов. волостей утвор. Качкарів. р-н. У тому ж році в Н. проживали 4,2 тис. осіб. 1923–30 – у складі Херсон. округи; 1932–37 – Одес., 1937–44 – Микол., від 1944 – Херсон. обл.; 1931–35 та 1963–65 – Великоолександрів. р-ну. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (у 2008 освячено пам'ят. знак), зазнали сталін. репресій. 1935–63 та 1965–2020 – райцентр. 1935 засн. рай. г. «Ленінський шлях» (нині «Вісті»). Від 18 серпня 1941 до 27 лютого 1944 – під нім. окупацією. Діяло рад. підпілля. На фронтах 2-ї світ. вій­ни загинули 175 воїнів-земляків (1965 їм відкрито монумент). У післявоєнні роки у Н. збудовано маслозавод, консерв. з-д, з-д буд. матеріалів, інкубаторну станцію, комбінат побут. обслуговування, у майстернях рай. об'єдн. «Сільгосптехніка» встановлено поток. лінії для ремонту тракторів і комбайнів. Пізніше випускала соняшник. олію, майонез, оцет, крупи, борошно, плодово-овочеві консерви Нововоронцов. харчосмак. ф-ка. 1954 засн. Нововоронцов. уч-ще механізації с. госп-ва, що 1959 було перебазоване у с. Гаврилівка Нововоронцов. р-ну, де почало діяти як ПТУ № 26 (у Н. 1992 відкрито його відділення). 1966 кер. місц. с.-г. підпр-ва М. Дудченко отримав звання Герой Соц. Праці. Нині у Н. – 2 заг.-осв. школи, 2 дитсадки; ДЮСШ, Центр дит. творчості; Нововоронцовський краєзнавчий музей, Будинок культури, б-ки для дорослих і дітей; центр. лікарня, стоматол. поліклініка; готель. Є парк культури та відпочинку. Збереглися будівлі маєтку Воронцова (19 ст.): будинок керуючого (нині краєзн. музей) і госп. приміщення; млин, споруджений 1912 підприємцем М. Нейдштатом. Функціонують православна парафія та протестант. громади, зокрема євангел. християн-баптистів, християн віри євангельської, адвентистів сьомого дня та свідків Єгови. Серед видат. уродженців – учений-методист, чл.-кор. АПНУ О. Біляєв, фахівець у галузі балістики ракет і косміч. апаратів Л. Грипп, ґрунтознавець С. Чорний; живописець А. Черняєв; кларнетист, саксофоніст, кер. джаз. колективів Л. Жуковський; учасник 2-ї світ. вій­ни, Герой Рад. Союзу В. Стрижак. З Н. пов'язані життя та діяльність фахівця у галузі тваринництва, чл.-кор. НААНУ В. Пелиха, економіста Г. Чорного; учасників 2-ї світ. вій­ни, Героїв Рад. Союзу І. Бережного та М. Карнаушенка.

Літ.: Матвіїва О. Нововоронцовка – славетний рідний край // Таврія. 2006, 22 верес.; Дубина С. Путівник історії селища // Там само. 2006, 24 листоп.; Тимков О. Нововоронцовка – єврейське містечко // Вісті. 2007, 6, 13 лип.; Матвіїва О. Вічна пам'ять жертвам голодомору... // Там само. 2008, 22 серп.; Сілецький А. Археологічне минуле Нововоронцовки // Там само. 2009, 16 січ.

В. Д. Тартиця, Т. М. Фоменко


Покликання на статтю