Новоархангельський район — Енциклопедія Сучасної України

Новоархангельський район

НОВОАРХА́НГЕЛЬСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходився у північно-західній частині Кіровоградської області. Утвор. 1923 у складі Первомай. округи (існувала до 1930) Одес. губ. (до 1925) з Новоархангел. і Тишків. волостей. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (встановлено імена 872 жерв), зазнали сталін. репресій (1938 розстріляно багатьох вчителів р-ну, зокрема й дир. Торговиц. школи Д. Градиського). 1932 засн. рай. г. «Прапор комунізму» (нині «Колос»). 1932–39 – у скла­ді Одес., від 1939 – Кіровогр. обл. Наприкінці липня – на поч. серпня 1941 на тер. Н. р. відбулася одна з масштаб. битв 2-ї світ. вій­ни, в результаті якої в нім. полон потрапили 6-а й 12-а армії під командуванням генералів І. Музиченка і П. Понедєліна (їхні військ. штаби містилися в урочищі Зелена Брама та с. Підвисоке). Тоді ж був поранений і потрапив у полон рос. письменник Є. Долматовсь­кий – автор кн. «Зеленая брама: Документальная легенда об одном из первых сражений Великой Отечественной войны» (Москва, 1979). Від липня 1941 до березня 1944 – під нім. окупацією. Діяли рад. і оунів. підпілля. На фронтах 2-ї світ. вій­ни воювали бл. 7 тис. жит. р-ну, з них 5,1 тис. були вбиті. На тер. Н. р. у брат. могилах поховано понад 5 тис. воїнів-визволителів. У березні 1944 під час бою в с. Кам’янече загинув Герой Рад. Союзу М. Лисов (встановлено погруддя). 1959 до складу Н. р. включено частину Підвисоц. р-ну, 1962 – 7 сільс. рад Голованів. р-ну та по 4 сільс. ради Добровеличків. і Хмелів. р-нів. Незначні адм. перетворення здійснювали й у подальші десятиліття, зокрема 1965 Гаїв., Марків. та Олександрів. сільс. ради повернуто до складу Добровеличків. р-ну. 1987 знято з обліку с. Вільне Скалів. сільс. ради; 2007 – села Бондареве, Коновалове та Малоконовалове Надлац. сільс. ради й с. Костянтинівка Мартинів. сільс. ради; 2011 – с. Новомиколаївка Скалів.-Хутір. сільс. ради; 2013 – с-ще Урожайне Копенкуват. сільс. ради. У липні 2020 Н. р. ліквідовано, а його тер. приєднано до Голованів. р-ну. У жовтні 2020 утвор. 3 об’єднаних територ. громади: Новоархангел. селищну (смт Новоархангельськ і 20 сіл, зокрема й Мар’янівка та Торговиця; 492,3 км2, 12 627 осіб); 2 сільс. – Надлац. (з Вільшан., Іванів., Кальниболот., Надлац. і Покров. рад; 13 сіл, зокрема й Надлак і Кальниболота; 267,2 км2, 4311 осіб) та Підвисоцьку (з Копенкуват., Мартинів., Небелів., Нерубай., Підвисоц., Покотилів., Розсохуватец., Тернів., Ятран. рад; 17 сіл, зокрема й Підвисоке; 446 км2, 6586 осіб). Пл. Н. р. становила 1205,581 км2. За переписом насел. 2001, проживали 31 513 осіб (складає 88,0 % до 1989); станом на 1 січня 2020 – 23 524 особи; переважно українці. Р-н лежав у межах Придніпровської височини. Поверхня – підвищена, пологохвиляста лесова рівнина, розчленована долинами, подекуди каньйоноподібними, балками, ярами. Розвідано Сабів. (ділянка № 1, 511,9 тис. м3; ділянка № 2, 5113,6 тис. м3), Торговиц. (4638 тис. м3), Кам’я­нец. (980 тис. м3) родовища граніту, Орлов. родовище чарнокіту (808 тис. м3), Новоархангельське (807 тис. м3) і Новоархан­гель­ське-І (380 тис. м3), Підвисоц. (630 тис. м3), Торговиц. (575 тис. м3) родовища суглинків, Новоархангел. родовище пріс. підзем. вод (4,3 тис. м3/добу). Є значні поклади піску (с. Комишеве) та глини. Гол. річки (бас. Південного Бугу): Синюха з притоками Велика Вись, Кагарлик, Ятрань, Бондарка, Кам’янка, Куций, Маломужів, Порговиця (або Торговиця), Тернівка; Кільтінь (впадає у Велику Вись), Небелівка, Троянка (обидві – у Ятрань), Стрельцова (у Маломужів). Створ. 150 ставків (пл. водного дзеркала 415 га) та 4 водосховища (1163 га). Збудовано Новоархангел. і Тернів. гідроелектростанції. Найпоширеніші чорноземи середньо- та малогумусні, на Пн. Зх. – темно-сірі опідзолені ґрунти й опідзолені чорноземи. Пл. Торговиц. лісництва Оникіїв. лісгоспу 5621 га (з них на тер. Н. р. – 5486 га; дуби, ясени, берести, в’язи, липи, граби, ільми, клени, ліщина, горобина, калина, глід, терен, жостір, шипшина, бузина, ожина). Об’єкти природно-заповід. фонду: ландшафтні заказники Когутівка (120 га, охороняють від 1994, с. Ятрань, заг.-держ. значення), Зелена Брама (2948 га, від 2009, села Копенкувате та Нерубайка), заповідні урочища Кучери (21 га), Фомиха (15 га; обидва – від 2001, Новоархангельськ). У 2-й пол. 2010-х рр. економіку р-ну складав комплекс високотовар. багатогалузевого с.-г. вироб-ва зерн. й олійниц. напрямів в поєднанні з м’ясо-молоч. вироб-вом та пром. переробленням с.-г. продукції. Пл. с.-г. угідь становила 101,5 тис. га, з них орних земель – 89,4 тис. га. Працювали 43 с.-г. підпр-ва (найбільші – «Новий світ» і «Центр-Агро» у Новоархангельську, «Авангард ЛТД» у с. Ганнівка, «АФ Кочубій» у с. Кальниболота, ім. Ю. Гагаріна у с. Мар’я­нів­ка, «Віка» у с. Надлак, «Підвисоцьке» у с. Підвисоке, «Синюха» у с. Синюха, «Вись» у с. Скалева) та 134 фермер. госп-ва. Осн. культури: озима пшениця, кукурудза, соняшник, соя. 2009 у с. Покровка створ. фермер. госп-во «Золота Коза» з розведення овець та кіз. У Н. р. функціонували Торговиц. ПТУ № 30, Підвисоц. міжшкіл. навч.-вихов. комбінат, навч.-вихов. комплекс «заг.-осв. школа-гімназія», 22 заг.-осв. і 17 дошкіл. навч. закладів; рай. ДЮСШ з відділ. у селах Кальниболота, Кам’я­нече, Мар’янівка, Нерубайка, Підвисоке та Торговиця; Новоархангельський краєзнавчий музей, Кальниболот., Кам’янец., Надлац., Нерубай., Підвисоц. істор. музеї, Шляхів. музей бойової слави, рай., 2 селищ. і 19 сільс. Будинків культури, 14 клубів, рай. школа естет. виховання, 25 б-к, зокрема й рай. для дорослих і дітей; центр. рай. лікарня, 26 фельдшер.-акушер. пунктів, 6 лікар. амбулаторій. Нар. колективи: хор «Дивоцвіт», оркестр нар. iнструментiв, вокал.-iнструм. ансамбль «Зорi Синюхи» Новоархангел. рай. Будинку культури, театр малих форм «Сте­пiв­чанка» Копенкуват. Будинку культури, театр Пiдвисоц. Будинку культури, фольклор. колектив «Калина» Станiславiв. клубу. Реліг. громади: православ. – 21, протестант. – 7 (євангел. християн-баптистів – 4, адвентистів сьомого дня – 2, свідків Єгови – 1). Пам’ятки арх-ри: Свято-Покров. церква у с. Нерубайка, Пречистен. церква у с. Ятрань (обидві – кін. 18 – поч. 19 ст.), земська школа у с. Кальниболота (1905), садиб. будинок у с. Скалівські Хутори (поч. 20 ст.). Знайдено бронз. знаряддя праці та зливки бронзи у с. Орлове (кін. 8 – поч. 7 ст. до н. е.), досліджено низку давніх курганів і курган. груп (зокрема й черняхів. ґрунт. могильник у с. Свердликове), поселення доби трипіл. культури Володимирівка та Небелівка в однойм. селах, ран­ньослов’ян. поселення у с. Кам’я­нече (6–8 ст.), середньовічне місто-фортеця Сині Води у с. Торговиця, поселення періоду Київ. Русі в селах Нерубайка, Підвисоке та Свердликове. У с. Кам’янече відкрито пам’ят. знак на честь 200-річчя Коліївщини; у селах Підвисоке та Тернівка – пам’ятники Т. Шевченку; у с. Торговиця – па­м’ятні знаки на честь 650-річчя заснування села, отаману Війська Запорозького І. Сірку, пам’ятник «Козаку – захиснику Вітчизни». Серед видат. уродженців – біохіміки М. Кучеренко, О. Солдаткін (обидва – акад. НАНУ), І. Лісняк, агрохімік Є. Косматий, фахівець у галузі механізації с. госп-ва М. Свірень (усі – с. Кам’янече), фізіолог і біохімік рослин А. Коверга (с. Тернівка), агроном С. Орлов (с. Скалівські Хутори), бiолог, се­­лекцiонер зернобобових культур В. Січкар (с. Надлак), економісти М. Кропивко (акад. НААНУ; с. Скалівські Хутори), П. Коренюк (с. Розсохуватець); фахівець у галузі металургії чорних металів В. Вихлевщук (с. Синюха), математик М. Лівшиць (с. Покотилове), фахівець у галузі механіки Є. Харченко (с. Надлак), фахівець у галузі механіки буд. і дорож. машин Л. Хмара (с. Маркове); фітотерапевт Д. Зубицький (с. Покотилове), патофізіолог М. Ільчевич (с. Надлак), лікарі-хірурги М. Кернесюк (с. Синюха), І. Студзинський (с. Свердликове), брати мистецтвознавець Євген і лікар-фтизіатр Олександр Мамолати (с. Кальниболота), акушер-гінеколог В. Хмельовський (с. Кам’янече); мово­знавець С. Бевзенко (с. Станіславівка), педагог В. Буряк (с. Володимирівка), історик Г. Пономаренко (с. Надлак); письменники П. Байдебура (с. Нерубайка), С. Плачинда (с. Шевченка), Н. Рибак (с. Іванівка), поети І. Коцюбинсь­кий (с. Скалівські Хутори), П. Селецький (с. Шляхове), Д. Танський (с. Надлак), журналіст М. Андрющенко (с. Іванівка); живописці, графіки Г. Гнатюк (засл. художник України; с. Небелівка), В. Кравченко (засл. діяч мист-в України; с. Свердликове); актори, режисери В. Магар (нар. арт. СРСР), Д. Котевич (засл. арт. УРСР; обидва – с. Кальниболота); бандурист, співак М. Грисенко (с. Ка­м’янече), співак П. Ретвицький (засл. арт. УРСР); спортсмени О. Зубко (академічне веслування; обоє – с. Розсохуватець), М. Іткіс (кульова стрільба; с. Торговиця); політ. діяч І. Шаров (с. Скалівські Хутори); військовик, дипломат С. Лепетенко (с. Кальниболота); учасники 2-ї світ. вій­ни – Герої Рад. Союзу І. Вербовський (с. Іванівка), П. Гришко (с. Небелівка), А. Крамаренко (с. Кам’янече; обом встановлено погруддя), А. Сливка (с. Підвисоке), повний кавалер ордена Слави В. Кириленко (с. Ор­лове); Герої Соц. Праці М. Дзюба (с. Небелівка), М. Монаша, П. Писаков (обидва – с. Надлак), В. Моторний (с. Вукитичеве), З. Черчик (с. Копенкувате). Із с. Надлак по­в’язані життя та діяльність двічі Героя Соц. Праці Л. Шліфера (встановлено погруддя).

В. В. Шимченко

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
В. В. Шимченко . Новоархангельський район // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=73378 (дата звернення: 18.09.2021)