Новоград-Волинський краєзнавчий музей — Енциклопедія Сучасної України

Новоград-Волинський краєзнавчий музей

НОВОГРА́Д-ВОЛИ́НСЬКИЙ КРАЄЗНА́ВЧИЙ МУЗЕ́Й Засн. 2005 у м. Новоград-Волинський Житомир. обл. на базі нар. музею бойової слави (діяв від 1975 під кер-вом Ю. Загривого) у приміщенні міського Палацу культури ім. Лесі Українки як істор.-краєзн. музей. Відкрито для відвідувачів 2006, експозиція була розміщена у 2-х залах. Відтоді музей очолює О. Жовтюк. Від 2012 – сучасна назва. 2018 для Н.-В. к. м. передано окреме приміщення на вул. Соборності, № 24. Підпорядк. міському відділу культури і туризму. Осн. напрями діяльності: культ.-осв., наук.-дослідниц., комплектувал., експозиц., фонд., виставк., реставрація музей. зібрань. Музей краєзн. профілю, зберігає, вивчає й експонує матеріали, що розповідають про історію, природу, культуру, економіку краю, зокрема має геол., археол., палеонтол., етногр. колекції, знаряддя праці, вироби місц. промислів різних істор. періодів, твори мист-ва, літ-ри, нар. творчості тощо. У фондах – понад 5,5 тис. експонатів. Під час розкопок на тер. посаду археол. комплексу «Літописне місто Возвягль» знайдено артефакти білогрудів. культури (кін. 2 – поч. 1 тис. до н. е.; зокрема глиняну посудину) та древлян. періоду (10 ст.; комплект жін. прикрас знат. городянки). Серед унікал. зразків матеріал. та духов. культури Поліс. краю є зібрання етногр. відділу: рушники, вишиті сорочки, одяг, предмети домаш. вжитку, гончарні вироби. Основу нумізмат. колекції складають римські монети, монети царського періоду, гроші доби козаччини та періоду нім. окупації. Оберегом музею є відреставрована ікона Київ. школи іконопису (кін. 18 – поч. 19 ст.). Розділ «Друга світова вій­на» містить документ. матеріали й експонати періодів оборони, нацист. окупації та визволення міста, розповідає про воїнів-земляків, які стали Героями Рад. Союзу, відомих військ. діячів, пов’язаних із місц. військ. гарнізоном. Колекція «Чорнобиль – біль і печаль» демонструє матеріал. свідчення самовідданості жит. міста в боротьбі з наслідками найбільшої техноген. катастрофи світу. «Книга Пам’яті» та вітрина «Життя за Україну» висвітлюють трагічні події на Донбасі, що тривають від 2014, а також увічнюють пам’ять укр. воїнів, які загинули на Сх. України. Від 2011 філією Н.-В. к. м. є Артилер. напівкапонір № 306 Новоград-Волин. укріпрайону № 7 (на зх. окраїні міста, побл. міжнар. автомагістралі Київ–Чоп), що був частиною смуги фортифікац. споруд т. зв. Лінії Сталіна. Ця залізобетонна споруда – один з небагатьох уцілілих тут під час вій­ни об’єктів бойового призначення. Типовий проект захисту М-1, без сховища для особового складу, обладнаний перекритим вхід. блоком. У внутр. приміщеннях розпочато обладнання експозиції, що відображає історію буд-ва Новоград-Волин. укріпрайону, оборони міста у 1941 та бойового шляху 5-ї армії. Поряд знаходиться унікал. фортифікац. об’єкт – пункт спостереження з бронековпаком № 457. Серед виставок Н.-В. к. м. – «Матеріально-культурна спадщина Поліського краю», марок і пошт. конвертів з приват. колекції О. Канівця (до 200-річчя від дня народж. Т. Шевченка), «Звягельщина на зламі подій 1930–40», «Нагороди та документи учасників Другої світової вій­ни» (усі – 2015); археол. матеріалу періоду бронза–раннє залізо, «Вікно в минуле» (експонати з фондів музею та приват. колекції Є. Соломіна: фото міста поч. 20 ст., фотоапарати, самовари, відеокамери, телефони та посуд серед. 20 ст.), «Свіча скорботи» (до 75-річчя від трагіч. дня нападу нім. військ на укр. землі), «Ковальська справа на Поліссі» (усі – 2016); «Філософський камінь» (геол.), «Історія Звягеля 1257–1795», «Лесині джерела – погляд крізь тридцятиріччя», «Життєвий і творчий шлях письменника С. Висп’янського», документів, фотографій, фотокопій, газет з нагоди Дня визволення міста від нацист. загарбників, «Самаритяни з Маркової» (висвітлює трагізм вій­ни та жертовність людини), «Вікно любові до єврейського народу» (усі – 2017); «Молитва за Україну» (до Дня Незалежності), «Кременець та Почаїв очима Лесі Українки», «Сакральне мистецтво» (ікони, горельєфи, скульптури), «Німці в Україні: історія і культура від 10 ст. до 1939» (усі – 2018); «Дорогами скіфів», «Поляки Житомирщини вчора й сьогодні», «Митці, поєднані Волинню» (художні твори С. Ткачук), «Птахи нашого краю» (фотокартини І. Лавренчука), «Почаїв. Паралелі історії», «Страчені голодом: невідомий геноцид українців» (усі – 2019). На базі музею проведено 2 міжнар. наук. конф.: «Звягель–Новоград-Волинський: від сивої давнини до сьогодення» (краєзн., 2007), «Во­звягль–Звягель–Новоград-Волинський у часовому зрізі тисячоліть» (археол.-краєзн., 2017).

Літ.: Костриця М. Ю. Новоград-Волинський: Істор.-краєзн. нарис. Ж., 2007; Джерела духовної спадщини. Новоград-Волинський, 2016; Наумець Л. Д. Звягельський календар. Віхи історії. Новоград-Волинський, 2018.

О. М. Жовтюк

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
О. М. Жовтюк . Новоград-Волинський краєзнавчий музей // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=73389 (дата звернення: 20.09.2021)