Новогригорівка — Енциклопедія Сучасної України

Новогригорівка

НОВОГРИГО́РІВКА – село Кам’янського (до липня 2020 – Верхньодніпровського) району Дніпропетровської області. 2017 у складі Першотравен. сільс. ради увійшло до Верхньодніпров. міської об’єднаної територ. громади. Н. знаходиться на правому березі р. Самоткань (притока Дніпра), за 15 км від Верхньо­дніпровська. Пл. 3,4 км2. За переписом насел. 2001, проживали 177 осіб; станом на 2016 – 113 осіб; переважно українці. Засн. у 1-й пол. 19 ст. як Солдатські Хутори (тут селилися відставні солдати рос. армії). Через кілька десятиліть отримало сучасну назву. До 1925 – у складі Катеринослав. губ.; до 1923 – Верхньодніпров. пов. 1859 проживала 991 особа. Станом на 1886 село належало до Пушкарів. волості, в ньому було 229 дворів, мешкали 1373 особи, діяла православна церква. Згодом виокремлено Ново-Григорів. волость, що 1923 увійшла до Верхньодніпров. р-ну. За Всерос. переписом насел. 1897, проживали 2284 особи. 1908 – 523 двори, 4228 осіб. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–30 – село Дніпроп. (1923–26 – Катеринослав.) округи; від 1932 – Дніпроп. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (встановлено імена 88-ми жертв), зазнали сталін. репресій. Від серпня 1941 до вересня 1943 – під нім. окупацією. Нині у Н. – клуб і фельдшер. пункт.

С. П. Кулінський

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
С. П. Кулінський . Новогригорівка // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=73393 (дата звернення: 27.09.2021)